Мати-й-мачуха звичайна

Tussilago farfara L.

Морфо-біологічні особливості

Багаторічна трав'яниста рослина з довгим розвиненим кореневищем. Квітконосні пагони 10-25 см заввишки, вкриті лусковидними листочками. Прикореневі листки розвиваються після цвітіння, довгочерешкові, округлосерцевидні, нерівнозубчасті, зверху зелені, голі, знизу з густим біло-сіруватим м'яким опушенням. Квіти зібрані в корзинку, золотисто-жовті, крайові - язичкові, внутрішні - трубчасті. Суцвіття поодинокі. Плід - сім'янка з чубчиком з простих волосків. Цвіте з квітня по травень, насіння достигає в травні-червні [1, 6, 11].

Лікарською сировиною є кореневища, листки та квіткові корзинки (Rhizoma, Folium, Flores Farfarae) [10]. Листки збирають в першій половині літа [8], квіткові корзинки - на початку цвітіння.

Поширення

Мати-й-мачуха характеризується голарктичним типом ареалу, зростає по всій Україні, особливо в лісовій зоні, в Степу - рідко. Поширення в конкретному регіоні переважно визначається екологічними факторами.

Еколого-фітоценотичні особливості

Мати-й-мачуха - мезофіт, сціогеліофіт [9], добре росте при близькому заляганні ґрунтових вод на ділянках з порушеним природним рослинним покривом. У таких умовах може зберігати позиції тимчасового домінанта-ко-нектора протягом 4-6 років. По мірі ущільнення грунту чи заселення ділянки активними видами природної флори поступово втрачає сировинну цінність [2]. У природних фітоценозах розвиток, як правило, пригнічується [4]. Активно росте на суглинистих, глинистих та торф'янистих грунтах при достатній вологості і слабкому задернінні. Погано переносить недостатнє зволоження та ущільнення грунту, краще розвивається на освітлених ділянках. Основним фактором, який впливає на врожайність сировини (листя), є вологість грунту та ценотична конкуренція.

Мати-й-мачуха масово поширена на Поліссі, де основні її місцезростання приурочені до схилів уздовж меліоративних каналів, парових полів. Проективне покриття та сировинна цінність тут визначаються, головним чином, давністю проведення меліоративних чи інших робіт, наслідком яких є значне порушення природного рослинного покриву, оскільки мати-й-мачуха є піонерною рослиною і досягає оптимального розвитку на 3-й рік після проникнення на конкретну ділянку. При цьому її проективне покриття може сягати 90-95% при щільності запасу сировини (листя) до 2,5 кг/м2. Розміри таких ділянок звичайно обмежуються площею порушених фітоценозів.

Уздовж доріг та залізниць, на пустирях зростає фрагментарно, популяції часто пригнічені. При достатньому зволоженні на багатих грунтах може витісняти або пригнічувати популяції інших видів [7], що є свідченням високої конкурентоздатності даного виду в оптимальних для зростання умовах.

У Лісостепу та Степу зростає переважно по берегах малих річок, вологих схилах кар'єрів, ярів та балок. На Південному березі Криму інколи утворює суцільні зарості по глинистих урвищах та берегах гірських річок. У Карпатах рясно зростає на берегах річок, в горах надає перевагу схилам південної експозиції.

Стан природних ресурсів та їх охорона

Природні запаси за останні десятиріччя скоротились майже на 50% внаслідок великомасштабного осушення перезволожених територій. Тенденція скорочення площ, придатних для зростання мати-й-мачухи, зберігається, хоча в цілому ресурси цього виду в Україні є достатніми для задоволення попиту. Заготівля сировини можлива на території всіх областей України, за винятком Запорізької, Миколаївської та Херсонської, де запаси сировини даного виду незначні. На сьогодні вид не потребує лімітування обсягів заготівлі.

Не допускається збір сировини на узбіччях доріг та в сільськогосподарських угіддях, де застосовувались пестициди та гербіциди.

Використання лікарської сировини

Мати-й-мачуху застосовують як відхаркувальний, пом'якшувальний, протизапальний, легкий потогінний, жовчогінний та слабкий спазмолітичний засіб. У науковій медицині настій листя та квітів мати-й-мачухи призначають при ларингітах, трахеїтах, хронічних бронхітах, бронхопневмонії, бронхіальній астмі тощо. Листя входить до складу грудних та потогінних чаїв [5]. У народній медицині, крім того, настій мати-й-мачухи п'ють при катарах шлунка, кишечника і сечового міхура, при запальних процесах у нирках та в гінекології [3].

Література

1. Губанов И.Л. Мать-и-мачеха обыкновенная // Биол. фл. Моск. обл. - М.: Изд-во Моск ун-та, 1974. - С. 169-181.
2. Жиляев Г.Г. Життєвий цикл та розселення популяцій Tussilago farfara L. (Asteraceae) в антропогенно порушенних зонах Українських Карпат // Укр. ботан. журн. - 1995. - 52, №4. - С. 465-471.
3. Kapxym В.В. Ліки навколи нас. - К.: Здоров'я, 1978. - С. 134-135.
4. Кошт С.Л. Сорные растения и меры борьбы с ними. - М.: Сельхозгиз, 1955. - 484 с.
5. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник. - К.: УРЕ, 1992. - С. 450-451.
6. Мякушко Т.Я., Зинченко Т.В. Определитель лекарственных растений Украины. - К.: Наук, думка, 1982. - С. 101-102.
7. Охримович В.Н. Распространение и запасы некоторых лекарственных растений Волынской области // Фл. и растит. Украины. - К.: Наук, думка, 1986. - С. 96-98.
8. Перевозченко И.И., Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л. Лекарственные растения. - К.: Урожай, 1991. - С. 102-103.
9. Протопопова В.В. Синантропная флора Украины и пути ее развития. - К.: Наук, думка, 1991. - С. 181.
10. Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения, их химический состав, использование. Семейство Asteraceae. - Л.: Наука, 1993. - С. 200-202.
11. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1962. - Т. 11. - С. 349-350.