Чорниця

Vaccinium myrtillus L.

Морфо-біологічні особливості

Листопадний чагарничок 15-50 см заввишки. Стебла прямостійні, розгалужені, ребристі. Листки чергові, яйцевидні, світло-зелені. Квітки зеленувато-білі з рожевим відтінком, келиховидні, сидять поодиноко в пазухах листків. Плоди - чорні з сизуватою поволокою ягоди. Цвіте в травні-червні, плоди достигають у липні-вересні [2, 9].

Для лікарських потреб використовують плоди (Fructus Vaccinii myrtilli) та листя (Folia Vaccinii myrtilli) чорниці [5].

Поширення

Бореальний вид, поширений на Поліссі, в Карпатах, Розточчі-Опіллі, зрідка в північній частині лісостепових районів [6, 9].

Еколого-фітоценотичні особливості

Чорниця - облігатний елемент борового флороценокомплексу. Середньо-вибаглива до вологості і багатства грунту [1]. На Поліссі основним типом грунтів, сприятливим для чорниці, є слабко (середньо) дерново-підзолисті з ознаками оглеєння, легкі за механічним складом. У поліській зоні вони переважають під лісовим типом рослинності. Оптимальними для розвитку чорниці є умови свіжих, вологих та сирих лісів з домінуванням сосни (від Pinetum pteridioso-myrtillosum до Pinetum-ledoso-sphagnosum) [8]. При цьому фітоценози складені переважно сосною, дубом, березою з домішкою осики, що формують сосново-дубово-чорницеві та сосново-дубово-березово-чорницеві комбінації. В умовах вологих суборів конкурентоздатність чорниці є найвищою. Тут формуються зарості з проективним покриттям 80-90%. Такі асоціації характеризуються високими показниками сировинної цінності чорниці. Оптимальні умови для формування продуктивних чорничників на рівнинній Україні є в Центральному та Західному Поліссі, однак цей основний сировинний ареал зараз зменшився внаслідок радіоактивного забруднення.

У лісовому поясі Українських Карпат чорниця є субдомінантом трав'яно-чагарникового ярусу багатьох типів лісу, в субальпійському - домінантом похідних угруповань, що утворилися на місці смерекових лісів і криволісь під впливом антропогенних факторів, в альпійському - переважно домінантом, асектатором і компонентом альпійських чагарникових, трав'яних та скельних ценозів [7]. Високоврожайні чорничники в Карпатах часто формуються на відкритих післялісових полонинах, причому на відкритих ділянках чорниця плодоносить краще, ніж під наметом деревостану. Тут вона зростає на свіжих та вологих бурих гірсько-лісових грунтах, важких за механічним складом.

Плодоношення у великій мірі залежить від кліматичних умов поточного року. Значно знижують врожай весняні заморозки. Зімкнутий ярус деревостану сприяє витримуванню морозів до 30°С. Внаслідок тривалих значних понижень температури врожай чорниці може зменшуватися до 80% Спостерігається певна закономірність у плодоношенні виду. Так, за 10-річний період максимальним врожай чорниці буває 2-3 рази, низьким - 4-6 разів і відсутнім - 1-2 рази.

Ступінь освітлення мало впливає на плодоношення чорниці, хоча найвища врожайність спостерігається в лісах із зімкненістю крон деревостану 0,6-0,7. У затінених місцезростаннях висота чорниці може сягати 70 см, на відкритих ділянках вона звичайно нижча 30 см.

Стан природних ресурсів та їх охорона

Один з небагатьох видів лікарських рослин, сировину яких щорічно збирають у великих обсягах. В 80-ті рр. минулого століття обсяг заготівлі ягід чорниці звичайно перевищував 10 тис. т. Не меншими були приватні заготівлі для потреб населення. Використання ягід, передусім для харчування, доступність заростей чорниці зумовили її високу популярність. Дослідження природних ресурсів виду упродовж кількох десятиліть свідчать про те, що стійкість популяцій чорниці в умовах інтенсивного антропогенного впливу досить висока. Інтенсивне витоптування заростей поблизу населених пунктів підриває життєздатність популяцій лише при 5-10-кратному ущільненні грунту. Найнебезпечнішими для чорничників є рубки деревостану. Популяції, значною мірою пошкоджені під час лісогосподарських робіт, фактично не відновлюються - в кращому разі їх відновлення триває до 10 років.

Зона високої щільності чорниці (до 50% загальних біологічних запасів), яка охоплює північні та центральні райони Волинської, Рівненської, Житомирської областей, є радіоактивно забрудненою. Чорничники південних районів Волинської, Рівненської, Житомирської, північних районів Хмельницької областей є середньо- та низькопродуктивними. Зниження продуктивності чорничників на Поліссі в багатьох випадках є наслідком осушувальної меліорації в межах лісових масивів. Важливим сировинним регіоном чорниці є Карпати.

Заготівлю ягід чорниці на території України лімітувати недоцільно, однак слід посилити контроль за вивезенням їх за межі держави.

Варто наголосити, що при заготівлі ягоди чорниці підлягають обов'язковому радіологічному контролю, оскільки вид характеризується досить високими значеннями коефіцієнта накопичення радіоцезію в системі "грунт-над-земна фітомаса" [4]. Останнім часом є випадки збирання ягід чорниці на забруднених радіонуклідами територіях.

Використання лікарської сировини

Відвар сухих плодів чорниці використовують як в'яжучий та протизапальний засіб при гострих та хронічних розладах функцій травного каналу (пронос, гострий ентероколіт, дизентерія), як протидіабетичний засіб при легких формах захворювання, а також як протизапальний та поліпшуючий зір засіб. Відвар листів використовують при гемороїдальних кровотечах та для лікування підшлункової залози. Входить до складу проти діабетичного збору "Арфазетин" [3, 6].

Література

1. Белоногова Т.В., Зайцева Н.Л. Эколого-биологические особенности хозяйственно-ценных
растений Карелии. - Петрозаводск: Карелия, 1939. - 168 с.
2. Вісюліна О.Д. Дикоростучі лікарські рослини. - К.: Рад. шк„ 1953. - С. 84-85.
3. Kapxym В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1978. - С. 182-184.
4. Краснов В.П., Орлов О.О., Ірклієнко С.Л. та ін. Особливості накопичення цезію-137 лікарськими рослинами Vacciniaceae S.F. Gray та Ericaeae Juss. // Укр. ботан. журн - 1995. - 52, №4. - С. 472-478.
5. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник. - К.: УРЕ, 1992. - С. 470.
6. Перевозченко И.И., Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л. Лекарственные растения. - К.: Урожай, 1991. - С. 177-179.
7. Слободян Г.М. Зміни структури ценопопуляцій Vaccinium myrtillus L. у процесі дигресії смерекового лісу // Укр. ботан. журн. 1986. - 43, №5. - С. 24-28.
8. Терлецький В.К. Екоценотичні особливості чорничників заходу України // Укр. ботан журн. - 1995. - 52, №5. - С. 646-654.
9. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1957. - Т. 8. - С. 60-63.