Звіробій звичайний

Hypericum perforatum L.

Морфо-біологічні особливості

Багаторічна трав'яниста рослина з малорозгалуженими кореневищем і коренями. Стебло прямоетійне, голе, двогранне, заввишки 30-100 см. Листки дрібні, сидячі, супротивні, еліптичні або довгасто-яйцевидні, цілокраї, з великою кількістю маленьких залоз, що просвічуються. Квітки золотисто-жовті п'ятипелюсткові, тичинок багато. Суцвіття щитковидні або широковолотисті. Плід - коробочка з численним дрібним коричневим насінням. Цвіте з червня до серпня, плоди достигають у серпні-вересні [16].

Сировиною є облиснена надземна частина звіробою, зібрана в період бутонізації і цвітіння без огрубілих часток (Herba Нурегісі) [5, 9].

Поширення

Євразійський вид, зростає по всій Україні за винятком Полинового Степу [1].

Еколого-фітоценотичні особливості

Звіробій - геліофіт, мезотроф і мезофіт [2], завдяки високій толерантності проникає в різні ценоекотопи, надаючи перевагу відкритим ділянкам з частково трансформованою природною рослинністю. За здатністю активно розселятись на ділянках з порушеним антропогенною діяльністю трав'яним покривом близький до типових "піонерних" рослин. Маловибагливий до багатства та вологості грунту, утворює продуктивні зарості навіть на незакріплених пісках, хоча на типові борові піски майже не виходить. При цьому існує відмінність в характері утворення заростей та продуктивності окремих еколого-ценотичних рас Н. perforatum.

Високопродуктивні масиви утворює на перелогах, еродованих ділянках завдяки інтенсивному самосіву. При відсутності інтенсивного антропогенного навантаження такі масиви зберігають сировинну цінність 6-7 років [8]. Сінокосіння і випасання худоби в однаковій мірі погіршує стан його популяцій [3].

На відкритих ділянках зі зрідженим трав'яним покривом завдяки насіннєвому поновленню часто утворює добре виражені ущільнення з проективним покриттям до 15-20% [13].

Стан природних ресурсів та їх охорона

Значні запаси звіробою, достатні для заготівлі, є в екологічно чистих районах Волинської, Рівненської, Житомирської, Закарпатської, Тернопільської,

Сумської, Харківської, Полтавської, Черкаської, Вінницької областей. Враховуючи значне поширення звіробою майже в усіх обстежених областях лісостепової зони, в Україні на даний час не має гострої проблеми дефіциту його сировини. Однак для того, щоб попередити виснаження ресурсного потенціалу, регламентація щорічного обсягу заготівлі сировини в кожному конкретному регіоні має базуватись на результатах ресурсної оцінки [12, 14].

Нині вже розроблена технологія вирощування звіробою звичайного на промислових площах [15], тому, в разі дефіциту його ресурсів у природі, можна успішно вирішувати це питання за рахунок культивування. Можлива успішна інтродукція в умовах України деяких інших видів звіробою, які значно перевершують за врожайністю Н. perforatum [7].

Не допускається збір сировини на узбіччях доріг та забруднених промисловими викидами територіях.

Використання лікарської сировини

Звіробій застосовується як засіб, що збуджує апетит, виявляє в'яжучу дію при колітах і загоює рани. В суміші вживають при хворобах печінки і жовчних каменях, жовтяниці, гострому і хронічному запаленні нирок, як сечогінний і відхаркувальний засіб, при катарах шлунка і проносах, кровотечах, розладі діяльності нервової системи, безсонні, при нічному нетриманні сечі. Стимулює роботу серця, підвищує кров'яний тиск, звужує кровоносні судини, тамує болі [4, 10, 11]. В медичній практиці використовують настій звіробою як в'яжучий і протизапальний засіб в стоматології та як антибактеріальний препарат "Новоіманін" при лікуванні опіків [6]. Має також антивірусні властивості [7].

Література

1. Антонюк Н.Е. Леса равнинной части (Полесье и Лесостепь) // Интродуцир. лекарств. раст. - К.: Наук.думка, 1983. - С. 15-16.
2. Белоногова Т.В., Зайцева Н.Л. Эколого-биологические особенности хозяйственно-ценных растений Карелии. - Петрозаводск: Карелия, 1989. - 168 с.
3. Бондарева Л.М., Злобін Ю.А. Популяції Hypericum perforatum L. (Нурегіеасеае Juss.) на Північному Сході України // Укр. ботан. журн. - 2000. - 58, №1. - С. 21-27.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я,1978. - С. 83-84.
5. Кузнецова М.А, Лекарственное растительное сырье и препараты. - М.: Высш. шк., 1987. - С. 94-95.
6. Левашова И.Г., Жданова В.П. Полифенолы и липиды некоторых видов зверобоев // Персп. созд. и произв. лекарств, средств в Украине: Тез. докл. - Харьков, 1993. - С. 51-53.
7. Маковецька О.Ю. Порівняльне дослідження кількісних морфологічних ознак та продуктивності деяких видів Hypericum L. за умов інтродукції в Києві // Укр. ботан. журн. - 1997. - 54, №5. - С. 452-457.
8. Минарченко В.Н. Мониторинговые исследования зарослей ландыша майского и зверобоя продырявленного // Биомониторинг лесных экосистем степной зоны. - Днепропетровск, 1992. - С. 44-51.
9. Перевозченко И.И., Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л. Лекарственные растения. - К.: Урожай, 1991. - С. 62-63.
10. Пихлик У. Фенология и динамика содержания полифенолов у Hypericum perforatum L. и Н. maculatum Crantz в Эстонии // Растит, ресурсы. - 1993. - 29, вып. 1. - С. 77-82.
11. Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения, их химический состав, использование. Семейства Paeoniaceae-Thymelaeaceae. - Л.: Наука, 1986. - 336 с.
12. Сивоглаз Л.М., Деревинская Т.Н., Кривуненко В.П. К созданию сырьевой базы зверобоя продырявленного // Персп. созд. и произв. лекарств, средств в Украине: Тез. докл. - Харьков, 1993. - С. 67-68.
13. Сивоглаз Л.М., Мінарченко В.М. Хоролого-ресурсна оцінка видів роду Hypericum L. на території Лівобережного Лісостепу // Укр. ботан. журн. - 1996. - 53, №6. - С. 696-702.
14. Сивоглаз Л.М. Режим невиснажливого використання фіторесурсів Нурегісит perforatum L. // Укр. ботан. журн. - 1999. - 56, №2. - С. 166-169.
15. Тюрина Е.В., Шохина Н.К., Гуськова И.Н. Опыт возделывания Нурегісит perforatum L. в Новосибирской области // Растит, ресурсы. - 1983. - 19, вып. 4. - С. 507-511.
16. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1955. - Т. 7. - С. 310-311.