Алтея лікарська

Althaea officinalis L.

Морфо-біологічні особливості

Багаторічна трав'яниста рослина з коротким жорстким кореневищем і розгалуженим, товстим, м'ясистим, довгим коренем. Стебло прямостійне, 5-150 см заввишки, з короткими, спрямованими вгору гілками, м'якоповстисте, сіре від зірчастих волосків. Листки з черешками 2,0-3,5 см завдовжки, яйцевидні, загострені, трилопатеві, сірувато-зелені, м'яко і густо опушені. Квітки блідо-рожеві, великі, на коротких квітконіжках, по кілька в пазухах верхніх листків і на верхівці стебла. Плід сухий, колесовидний, обгорнутий чашечкою, в достиглому стані розпадається на окремі опушені сім'янки. Цвіте з липня до серпня, плоди достигають у серпні [5]. Лікувальне значення мають переважно корені, менше - листки і квітки [1].

Сировиною є м'ясисте коріння (Radix Althaeae), яке збирають восени чи ранньою весною [6].

Поширення

Алтея трапляється майже по всій території України, за винятком Карпат та Кримських гір (у степових районах - зрідка) [3]. Утворює групи, інколи розріджені зарості, розташовані здебільшого в басейні Дніпра, менше їх в басейнах Сіверського Дінця та Південного Бугу, майже відсутня в басейні Дністра [3].

Еколого-фітоценотичні особливості

Зростає на підвищених ділянках по заплавах річок та балках, на вологих луках, при дорогах, по берегах річок, стариць, озер, ставків, у прибережних чагарниках, по краях вільшняків та інших вологих лісів, на солонцюватих ділянках [5, 8].

Стан природних ресурсів та їх охорона

Запаси сировини алтеї лікарської в природних умовах невеликі. В результаті осушення, розорювання вологих лук та вирубки прибережних чагарників, природні ресурси поступово зменшуються. Лімітована заготівля коренів алтеї можлива в Київській р Чернігівській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій, частково в Дніпропетровській, Харківській та Херсонській областях. В Україні вид введений в промислову культуру.

Використання лікарської сировини

Препарати кореня алтеї мають відхаркувальну, пом'якшувальну, обволікаючу та протизапальну дію. Широко застосовують при гастритах, ентероколітах, виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки, при запаленні сечового міхура та при кашлі, трахеобронхітах, хронічному бронхіті, при коклюші. Корінь алтеї входить до складу грудних зборів та до збору за прописом Здренка, трава є сировиною для виготовлення препарату "Мукалтин" [2, 4, 6, 7].

Література

1. Вісюліна ОД. Дикоростучі лікарські рослини. - К.: Рад. шк., 1953. - С. 12-14.
2. Зинченко Т.В.У Стпахив И.В., Мякушко ТЯ. и др. Лекарственные растения в гастрознтерологии. - К.: Наук, думка, 1990. - С. 35-36.
3. Ивашин Д.С., Катпина З.Ф.. Рыбачук И.З. u др. Справочник по заготовке лекарственных растений. - К.: Урожай, 1983. - С. 46-48.
4. Kapxym В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1978. - С. 24-26.
5. Катіна З.Ф., Івашин Д.С., Анісімова M.І Дикоростучі лікарські рослини УРСР. - К.: Здоров'я, 1965. - С. 31-33.
6. Кузнецова МЛ. Лекарственное растительное сырье и препараты. М.: Высш. шк., 1987. - С. 36-38.
7. Растительные ресурси СССР. Цветковые растения, их химический состав, использование. Семейства Paeoniaceae-Thymelaeaceae,- Л.: Наука, 1986. - С. 186-187.
8. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1955. - Т. 7. - С. 289-291.