Хвощ польовий

Equisetum arvense L.

Морфо-біологічні особливості

Багаторічна трав'яниста рослина 10-15 см заввишки з численними чорнуватими кореневищами (підземними і надземними), на яких часто є круглі борошнисті, немов горішки, бульбочки. Стебла двох типів: спороносні з'являються рано весною, вони не галузисті, 10-20 см заввишки, червонувато-білі, соковиті, з великими піхвами, з вісьмома-дев'ятьма зубцями на кожному членику стебла, на верхівці закінчуються овальноциліндричним спороносним стробілом (спорангії зібрані у верхівкові стробіли); літні стебла жорсткі, розвиваються пізніше, гіллясті, борозенчасті, членисті з піхвами, які мають вісім-дев'ять чорних зубців з білою смужкою. їх гілки розміщені кільцями у вузлах стебел, іноді утворюють вторинні дрібніші гілочки. Гілки прості, борознисті, з піхвами і з трьо-ма-чотирма зубцями, спрямовані догори. Спори з'являються у квітні-травні [8].

Сировиною є трава (Herba Equiseti), зібрана влітку [4].

Поширення

Хвощ польовий характеризується голарктичним типом ареалу [8], поширений майже по всій Україні, передусім у лісових і на півночі лісостепових районів. На півдні Лісостепу трапляється рідко, в Степу - дуже рідко, лише по річкових долинах. У Криму відмічений у передгірській та гірській частинах, по руслах річок, у сирих місцях.

Еколого-фітоценотичні особливості

Типовий польовий бур'ян. Завдяки інтенсивному вегетативному розмноженню може утворювати продуктивні зарості в екстремальних для інших бур'янів ценоекологічних умовах. Розсіяно зростає на вологих луках, по краях низинних боліт, але частіше - як бур'ян по полях і городах. У лучних ценозах роль хвоща у створенні середовища невелика, його проективне покриття рідко сягає тут 5%. Монодомінантні масиви формує на порушених грунтах різного типу: сірих, дерново-цідзолистих, чорноземах [1]. При цьому розміри окремих особин і показники врожайності є вищими у вологих місцезростаннях, багатство грунтів не відіграє вирішальної ролі у врожайності хвоща. Найбільша щільність запасу відмічена на вологих схилах меліоративних каналів, ще не зайнятих природною рослинністю, де вона становить 150-230 г/м2 при висоті рослин 23-28 см і проективному покритті 30-40%.

Стійкість хвоща на орних землях пояснюється заляганням його кореневищ в підорному горизонті - з них відростають нові пагони [6]. На сухих схилах зменшуються участь виду у формуванні трав'яного ярусу, а також його сировинні показники. Він не утворює монодомі-нантних масивів навіть при відсутності конкуренції з боку інших видів [5].

Стан природних ресурсів та їх охорона

Запаси сировини великі, щорічно можливо заготовляти десятки тон хвоща. Основні заготівлі можна проводити в усіх лісових і лісостепових областях України. В майбутньому внаслідок осушення надмірно зволожених земель і підвищення культури землеробства запаси хвоща польового мають поступово зменшуватись. Потреби в лімітуванні обсягу заготівлі сировини в Україні немає. Не рекомендується заготовляти сировину хвоща на полях, оброблених гербіцидами та пестицидами.

Використання лікарської сировини

Вживають як кровоспинний (при геморої, маткових кровотечах, туберкульозі), в'яжучий і сечогінний засіб при застійних явищах внаслідок розладу кровообігу, при каменях сечового міхура та нирок, атеросклерозі, отруєнні свинцем, бронхіальній астмі, адісоновій хворобі, при екземах, псоріазі, арт-розі [7]. Входить до складу збору Здренка [2,3]. Обережно слід застосовувати при запальних процесах сечостатевої системи.

Література

1. Екофлора України. Том І / Під ред. Я.П. Дідуха. - К.: Фітосоціоцентр, 2000. - С. 88-89.
2. Катпіна З.Ф., Івашин Д.С., Анісімова М.А. Дикоростучі лікарські рослини УРСР. - К.: Здоров'я, 1965. -- С. 235-237.
3. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1978. - С. 169-171.
4. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник.- К.: УРЕ, 1992. - С. 423-424.
5. Никитин В.В. Сорные растения флоры СССР. - Л.: Наука, 1983. - С. 371-372.
6. Протопопова В.В. Синантропная флора Украины и пути ее развития. - К.: Наук, думка, 1991. - 240 с.
7. Растительные ресурсы России и сопредельных государств. - С.-Пб.: Мир и семья, 1996. - С. 12-15.
8. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1938. - Т. 1. - С. 113-117.