Пижмо звичайне

Tanacetum vulgare L.

Морфо-біологічні особливості

Багаторічна рослина 30-150 см заввишки. Кореневище довге, стебла прямі, численні; листки чергові, перисторозсічені, частки листка ланцетовидні, розділені на гострозубчасті часточки. Квіти жовті, трубчасті, зібрані в напівкулясті кошики, які зібрані на верхівках стебел та бічних гілочках в великі густі щитки. Цвіте з липня до серпня. Плоди - довгасті сім'янки з коротким зазубреним краєм, дозрівають у серпні-вересні [б, 7].

Лікарської сировиною є суцвіття (Flores Tanaceti), зібрані на початку цвітіння [4].

Поширення

Ареал пижма охоплює майже всю Європу [1]. Зростає по всій території України, за винятком гірських районів Карпат та Криму

Еколого-фітоценотичні особливості

Пижмо - рудеральна рослина, яка активно заселяє слабопорушені землі, де завдяки інтенсивному вегетативному розмноженню може утворювати густі зарості [5]. Типовими місцезростаннями є узбіччя доріг, лісозахисні смуги, узлісся, лісосіки, краї сільськогосподарських угідь, порушені схили уздовж заплав, пасовища та ін. Зрідка засмічує посіви багаторічних трав. Вид невибагливий до багатства, вологості та механічного складу грунтів. Добре розвивається як на сухих супіщаних, так і на свіжих та вологих суглинистих і глинистих грунтах.

Проявляє вибіркову вибагливість до освітлення: при затіненні поступово відступає на добре освітлені ділянки. Активну позицію в порушених ценозах може зберігати до 10 років, при цьому формуються суцільні зарості з проективним покриттям до 80% при щільності запасу сировини до 1 кг/10м2. Пижмо малочутливе до експлуатаційного навантаження. Завдяки інтенсивному вегетативному розмноженню легко відновлюється після заготівлі сировини.

Стан природних ресурсів та їх охорона

Запаси сировини пижма в Україні достатні для задоволення потреб фармацевтичної промисловості та служб охорони здоров'я населення. Обсяги заготівлі визначаються потребами в сировині. Найбільші сировинні запаси виду локалізовані в Лівобережному Лісостепу та Степу (Харківська, Полтавська, Дніпропетровська, Донецька, Луганська), на Правобережжі (Київська, Черкаська, Вінницька, Кіровоградська, Дніпропетровська області).

Потреби в лімітуванні обсягів заготівлі сировини пижма звичайного на сьогодні немає. Не допускається збір сировини на узбіччях доріг та в сільськогосподарських угіддях, де застосовувались пестициди та гербіциди.

Використання лікарської сировини

У науковій та народній медицині пижмо відоме як глистогінний, протизапальний, спазмолітичний, жовчогінний та інсектицидний засіб. Настій квіток вживають при захворюваннях печінки, жовчного міхура, жовчних шляхів, лямбліозі, ентероколітах, гастритах, подагрі, ревматизмі, запаленні сечового міхура та нирок. Входить до складу жовчогінних зборів, препарату "Танафлон" [2-4, 6, 8]. З обережністю слід вживати при жовчнокам'яній хворобі, оскільки пижмо може спровокувати загострення.

Література

1. Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР, - М.: ГУГК, 1980. - С. 227.
2. Зинченко Т.В., Стахие И.В., Мякушко Т.Л. и др. Лекарственные растения в гастроэнтерологии. - К.: Наук, думка, 1990, - С. 104-106.
3. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1973.- С. 132-133.
4. Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье и препараты. - М.: Высш. шк., 1987. - С. 106.
5. Никитин В,В. Сорные растения флоры СССР. - Л.: Наука, 1983. - С. 372-373.
6. Перевозченко И.И., Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л. Лекарственные растения. - К.: Урожай, 1991. - С. 132-133.
7. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1962. - Т. 11. - С. 297-299.
8. Хворост П.Л. Оболенцева Г.В., Комиссаренко Н.Ф. Желчегонные вещества пижмы обыкновенной // Тез. докл. I Респ. конф, по мед. ботан. - К.: Наук, думка, 1984. - С. 137.