Кропива дводомна

Urtica dioica L.

Морфо-біологічні особливості

Багаторічна трав'яниста рослина, дводомна, з прямостійним нерозгалу-женим стеблом 50-200 см заввишки. Листки супротивні, черешкові, яйцевидно-ланцетні, по краю великозубчасті. Вся рослина вкрита короткими простими та довгими жалкими волосками. Квітки одностатеві, дуже дрібні, з простим чотирироздільним квітколожем, жовтувато-зелені, зібрані пучками в колосовидні суцвіття, тичинкові - прямостійні, маточкові - звисаючі. Плід - яйцевидний горішок. Цвіте з червня по вересень, плоди дозрівають в червні-вересні [4].

Для лікарських потреб використовують листя (Folia Urticae dioicae), яке заготовляють весною і на початку літа, корені (Radix Urticae dioicae) та насіння (Semen Urticae dioicae) [2].

Поширення

Гемікосмополіт [5]. Поширена по всій Україні, хоча на Поліссі частіше утворює масиви значної площі [8].

Еколого-фітоценотичні особливості

Оптимальними для розвитку популяцій кропиви є ценоекологічні умови сирих рудеральних місцезростань, лісів (переважно вільшняків), активно розростається і утворює масиви з середніми показниками проективного покриття понад 20% на значній площі (10 га і більше) в сирих мішаних і навіть соснових лієах на слабкокислих грунтах. Краще розвивається в слабкозатінених місцезростаннях, де, завдяки вегетативному розмноженню, активно займає панівне положення в трав'яному ярусі, на відкритих ділянках показники її врожайності нижчі. Мезофіт, невибаглива до багатства грунту, хоча на багатих гумусом грунтах розвивається краще. На ділянках з недостатнім зволоженням розвиток пригнічується.

Стан природних ресурсів та їх охорона

Запаси сировини кропиви великі. Перспективними для заготівлі сировини є Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Львівська, Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська, Черкаська, Вінницька та Хмельницька області. Потреби в лімітуванні обсягів заготівлі сировини кропиви дводомної немає.

Не допускається збір сировини (особливо листя) кропиви на узбіччях доріг та забруднених промисловими викидами територіях.

Використання лікарської сировини

Вживають як сечогінний, кровоспинний, в'яжучий, протизапальний засіб. Застосовують в науковій і народній медицині при маткових, ниркових, кишкових, гемороїдальних, легеневих кровотечах, при зниженому зсіданні крові, недокрів'ї, для збільшення кількості еритроцитів і рівня гемоглобіну, гострих гастритах та ентероколітах, атеросклерозі, захворюваннях жовчного міхура, печінки, циститі, ревматизмі, цукровому діабеті, спазмах шлунку, захворюваннях шкіри, як лактогенний засіб. Входить до складу шлункового збору, уртифіліну і таблеток "Аллохол" [1, 3, 4]. Виявлена також протипухлинна (антиметастатична) активність препаратів кропиви [6]. Корінь застосовують для лікування аденоми простати. Крім того, препарати кропиви можуть бути перспективними як профілактичний засіб, що стимулює фізичну працездатність, підвищує стійкість організму до несприятливих умов [7].

Література

1. Зинченко Т.В., Cmaxue И.В., Мякушко Т.Я. и др. Лекарственные растения в гастроэнтерологии. - К.: Наук, думка, 1990. - С. 79-80.
2. Кузнецова М.Л. Лекарственное сырье и препараты. - М.: Высш. шк., 1987. - С. 128-129.
3. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник. - К.: УРЕ, 1992. - С. 450-451.
4. Перевозченко И.И., Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л. Лекарственные растения. - К.: Урожай, 1991. - С. 83-84.
5. Протопопова В.В. Синантропная флора Украины и пути ее развития. - К.: Наук, думка 1991. - С. 102.
6. Ратахина Л.В., Пашинский В.Г. Противоопухолевая активность препаратов Urtica dioica L. в эксперименте // Растит, ресурсы. - 1990. - 26, вып. 2. - С. 233-238.
7. Ратахина Л.В., Пашинский В.Г., Мизина Т.Ю. Адаптогенная активность настоя листьев Urtica dioica L. // Растит, ресурсы. - 1993. - 29, вып. 1. - С. 44-49.
8. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1952. - Т. 4. - С. 163.