Арніка гірська

Arnica montana L.

Морфо-біологічні особливості

Трав'яниста кореневищна багаторічна рослина. Кореневище коротке, розташовані на глибині від 1-3 до 60-70 см, іноді на поверхні, коричневе або темно-коричневе, всередині біле [4]. Стебло одне, прямостійне, опушене залозистими та простими волосками, 25-35 см заввишки. Стеблові листки довжиною 3-5, шириною 2-3 см, супротивні, сидячі, цілокраї, довгасті; листки розетки притиснуті до землі. Суцвіття - верхівкові поодинокі кошики, їх кількість на стеблі коливається від 1 до 6. Крайові квітки язичкові, темно-жовті або оранжеві, з тризубим відхилом; серединні - трубчасті, блідіші. Плоди - циліндричні, звужені до основи, борознисті, коротко опушені сім'янки з чубчиком брудно-білих волосків, які трохи перевищують сім'янки, довжина 1,5-5,0 мм.

Цвіте в червні-липні, плоди достигають в кінці липня - першій половині серпня [13]. Сировиною є суцвіття (Flores Arnici), зібрані на початку цвітіння.

Поширення

Європейський гірсько-лісовий вид на східній межі ареалу. В Українських Карпатах виділяють два локалітети арніки. Один (північний) розташований на межі трьох областей - Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської, другий включає територію Рахівського лісокомбінату Закарпатської обл. Дуже рідко трапляється на Українському Поліссі - в околицях м. Сарни (Рівненська обл.) та Овруцькому р-ні Житомирської обл. [12-14].

Еколого-фітоценотичні особливості

Мегатрофний мезофіт, світлолюбна рослина, яка трапляється найчастіше на відкритих ділянках, але бічне затінення вид не пригнічує. Зростає на схилах різної експозиції і крутості - від рівних ділянок до крутих схилів (30°-35°) [10, 13]. Грунти в місцях зростання арніки глинисто-щебенисті, дерново-підзолисті, зі значним вмістом гумусу, свіжі [10]. В Українських Карпатах входить до складу більшості злакових угруповань - від передгір'я до найвищих місць вододільного хребта. Найбільшою є чисельність виду на післялісових сінокосах у середньо-гірській смузі від 500 до 1500 м н.р.м. [5, 9]. Фрагментарно трапляється на значній частині Прикарпаття [11]. Зростає на субальпійських луках, серед чагарників, на задернованих схилах, галявинах у верхній частині лісового поясу. В лучних ценозах зрідка домінує або співдомінує [8].

Стан природних ресурсів та їх охорона

Ще в 50-х рр. в Українських Карпатах запаси арніки були достатніми для щорічної заготівлі 5-10 т сухих суцвіть [3]. Питання про необхідність охорони запасів арніки не було актуальним. В 70-80-х рр. обсяг допустимих заготівель, за одними джерелами [10], становив 0,5-0,6 т, за іншими [2] - близько 20 т. Невеликі ресурси виду з біологічним запасом 0,66 т виявлені в Надвірнянському р-ні Івано-Франківської обл. [1]. Зараз природні сировинні запаси виду в Україні виснажені.

В Українських Карпатах охороняється в Карпатському біосферному заповіднику, заказниках загальнодержавного значення Тавпиширківському (Івано-Франківська обл.), урочищах Затінки і Тересянка (Закарпатська обл.), Чорний Діл і Стебник (Чернівецька обл.), на території пам'ятки природи загальнодержавного значення урочище Верхнє Озерище (Івано-Франківська обл.). На даний час мережа природоохоронних територій, в яких арніка гірська має значне поширення, розширилась за рахунок включення нових ділянок в Закарпатській та Івано-Франківській областях.

Використання лікарської сировини

Використовують як протизапальний засіб при кашлі, здутті кишечника, кишкових розладах (дизентерії), як кровоспинний засіб при маткових кровотечах, виразці шлунка, стенокардії, атеросклерозі, гіпертонії, нервовому перезбудженні, при шлункових і кишкових спазмах [6].

Література

1. Гладун Я.Д., Кіт СМ, Ресурси арніки гірської в Надвірнянському районі Івано-Франківської області // Тези доп. VI Міжнар. конф. з мед. ботан. - К., 1977. - С. 84.
2. Гладун ЯД., Яцык Р.М. Зксплуатационные запаси важнейших для медицинской промышленности лекарственных растений, произрастающих в Гослесфонде Украинских Карпат // Лесн. х-во в реш. продов. прогр.: Тез. докл. - К., 1984. - С. 103-104.
3. Ивашин Д.С. О распространении арники горной и горечавки желтой в Украинских Карпатах // Ботан. журн. - 1956. - 41, №2. - С. 257-261.
4. Ивашин Д.С. Семенное и вегетативное возобновление Arnica montana L. и Gentiana lutea L. в Украинских Карпатах // Ботан. журн. - 1960. - 45, №7-9. - С. 1039-1041.
5. Ивашин Д.С, Катина З.Ф., Рыбачук И.З. и др. Справочник по заготовкам лекарственных растений. - К.: Урожай, 1983. - С. 53-54.
6. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1978. - С. 26 -27.
7. Кобів Ю.И. Екологія та популяційно-онтогенетичні особливості Arnica montana L. (Asteraceae) в Українських Карпатах // Укр. ботан. журн. - 1992. - 49, №3. - С. 46-51.
8. Комендар В.І., Гамор Ф.Д. Поширення та еколого-біологічні особливості арніки гірської (Arnica montana L.) в Українських Карпатах // Укр. ботан. журн. - 1977. - 34, №3. - С. 281-285.
9. Комендар В.И., Дубанич М.В., Чєрнєки И.М. Ресурси некоторых видов дикорастущих лекарственных растений в Закарпатской области УССР // Ресурсы дикораст. лекарств. раст. СССР. - 1975. - С. 110-114.
10. Ловелиус О.Л., Козьяков А.С. О перспективах рационального использования арники горной в Украинских Карпатах // Персп. развит. лесн. и деревообраб. пром.: Тез. докл. Респ. науч.-техн. конф. - Свалява, 1986. - С.166-167.
11. Малшювский А.Ж. Монтанньш злемент флоры Украинских Карпат. - К.: Наук, думка, 1991. - 240 с.
12. Червона книга України. Рослинний світ. - К.: УЕ, 1996. - С. 244.
13. Чопик В.И., Дудченко Л.Г., Краснова А.Н. Дикорастущие полезные растения Украины. - К.: Наук, думка, 1983. - С. 14-15.
14. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1962. - Т. 11. - С.360-362.