Деревій звичайний

Achillea millefolium L.

Згідно з останньою обробкою роду Achillea L., в Україні зростає 20 його видів [З, 13]. У практиці заготівлі диференціація сировини деревію на види майже не проводиться, оскільки це трудомісткий процес, тому заготовляють більшість білоквіткових видів [2, 7, 8], здебільшого - сировину д. майже звичайного (А. submillefolium Klokov et Krytzka), д. панонсько-го (А. pannonica Scheele), д. щетинистого (А setacea Waldst. et Kit.), д. горбкового (А. collina J. Becker ех Rchb.), д. степового (А. stepposa Klokov et Krytzka). Найпоширенішим з них є перший вид.

Морфо-біологічні особливості

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 20-50 см. Стебла прямостійні, вкриті листками, закінчуються верхівковим великим густим складним суцвіттям - щитком. Квіти білі, рожево-білі або червонуваті. Листки продовгуваті, двічі-тричіпірчасті, часток багато (20-50), прикореневі - черешкові, стеблові - сидячі. Плоди - довгасті, сплюснуті сім'янки до 2 мм довжиною. Розмножується переважно насінням [13]. Цвіте з червня до морозів.

Лікарською сировиною є суцвіття і листя з пагонами - трава деревію (Herba Millefolii), зібрана під час цвітіння. Сушать квітки і листя окремо.

Поширення

Деревії масово поширені по всій Україні, хоча майже для всіх видів

характерна локалізація в межах певної зони чи її частини. Так, деревій майже звичайний масово поширений на Поліссі, в Лісостепу, менше - в Карпатах; д. щетинистий найбільше представлений в Правобережному Степу; д. степовий - на сході Лісостепу та Степу; д. панонський - у Степу, на півдні Лісостепу та в рівнинних районах Криму; д. горбковий розсіяно зростає на Поліссі, в Карпатах та Лісостепу [6].

Еколого-фітоценотичні особливості

Для видів роду характерна наявність ряду спільних еколого-фітоценотичних ознак: невибагливість до багатства, зволоження та механічного складу грунту, здатність активно заселяти порушені ділянки, відносна стійкість популяцій до антропогенного навантаження, негативна реакція на значне затінення тощо.

Виступає як інгредієнт, зрідка соедифікатор різнотравних угруповань на слабко-порушених ділянках, на луках [12]. Частіше зростає розсіяно, зрідка утворює розріджені масиви. Більший врожай дає на багатих азотом грунтах [14].

Проективне покриття на масивах деревію рідко перевищує 5%, щільність запасу сировини коливається біля рівня 50 г/м2. Однак такі масиви можуть займати велику площу, причому вони представлені майже в усіх регіонах України.

Стан природних ресурсів та їх охорона

Завдяки невибагливості до умов зростання та значному поширенню запаси деревію в Україні великі. Заготівлю сировини можна проводити в усіх областях України. Нині немає потреби лімітування заготівлі сировини, однак її експорт мають контролювати відповідні державні органи.

Не допускається збір сировини на узбіччях доріг та забруднених промисловими викидами територіях.

Використання лікарської сировини

Препарати деревію розширюють жовчні протоки і збільшують жовчовиділення [5]. Застосовують для поліпшення апетиту, як протизапальне при геморої, хворобах печінки, шлунка, сечокам'яній хворобі, спазмах гладкої мускулатури сечовивідних шляхів та мускулатури матки [11]. Має ефективну кровоспинну дію (більше листя ніж квіти). Зовнішньо проявляє бактерицидну, ранозагоювальну, протизапальну дію [9, 10]. Настоєм трави деревію рекомендують мити волосся [4].

Література

1. Борисова Н.А, Харшпонович Н.Л., Комарова М.Н. Учет запасов лекарственных растений. - Л., 1984. - 24 с.
2. Калошина НА. Сравнительная фитохимическая оценка некоторых представителей юга Украины // Тез. докл. III Съезда фармацевтов УССР. - Харьков, 1979. - С. 248.
3. Клоков М.В., Крицкая Л.И. Систематика и географическое распространение представителей родов Ptarmica L. и Achillea L. флоры УССР // Тысячелистники. - К.: Наук, думка, 1984. - С. 190-244.
4. Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье и препараты. - М.: Высш. шк., 1987. - С. 61-62.
5. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник.- К.: УРЕ, 1992. - С. 303-304.
6. Мінарченко В.М. Флора лікарських рослин. - Луцьк: Едельвіка, 1996. - 178 с.
7. Охримович В.Н., Гриценко Е.Н. Флороценотическая характеристика и урожайность некоторых видов Achillea L. флоры Украины // Растит, ресурсы. - 1990. - 26, вып.1. - С. 38-40.
8. Палей Р.В., Аршемова Н.П., Племенков В.В. и др. Сравнительная оценка компонентного состава эфирных масел Achillea setacea Waldst. et Kit. и A. millefolium L. // Растит, ресурсы. - 1997. - 33, вып. 2. - С. 61-63.
9. Перевозченко И.И., Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л. Лекарственные растения. - К.: Урожай, 1991. - С. 164.
10. Попов А.И. Элементный состав надземной части Achillea millefolium L. // Растит. ресурсы. - 1993. - 29, №3. - С.100-105.
11. Сербин А.Г., Картмазова Л.С, Ткаченко Н.М. Химический состав и лечебное применение видов Achillea L. // Растит, ресурсы. - 1987. - 23, вып. 2. - С. 275-286.
12. Сытник К.М., Андрощук А.Ф., Клоков М.В. и др. Тысячелистники. - К.: Наук.думка, 1984. - 270 с.
13. Флора УРСР. Рід Achillea. - К.: Вид-во АН УРСР, 1962. - Т. 11. - С. 235-265.
14. Kresanek J. Rosliny lecznicze. - Warszawa: W-wo Sport і turystyka, 1983. - 223 s.