Аїр, лепеха звичайна

Acorus calamus L.

Морфо-біологічні особливості

Багаторічна трав'яниста рослина з довгим повзучим кореневищем, яке має діаметр до 3 см, і довгими лінійносписоподібними листками завдовжки до 1 м. Квітконосне стебло сплюснуте, з одного боку гостроребристе, з іншого - жолобкувате. Квітки дрібні, зеленувато-жовті, зібрані в початок, від основи якого відходить довгий зелений покривний листок. Цвіте в червні-липні. Плодів в умовах України не дає і розмножується лише вегетативно (кореневищами) [10].

Сировиною є кореневища з коренями (Rhizoma Calami), які викопують в кінці літа або на початку осені.

Поширення

Диз'юнктивно-ареальний євразійський вид [10]. Зростає по всій рівнинній Україні, основні масиви зосереджені в Лісостепу та на Поліссі.

Еколого-фітоценотичні особливості

Гігрофіт, мегатроф. Оптимальними умовами для зростання аїру є замулені береги малопроточних річок, озер, ставків, де аїр формує потужні кореневища товщиною 3-4 см і надземні пагони висотою до 1,5 м, утворює щільні масиви. В заплавах може утворювати монодомінантні масиви площею до кількох гектарів. Уздовж русел річок формує стрічкоподібні масиви шириною 5-30 м площею, як правило, менше 100 м2. У цілому в Україні чітко простежується тенденція виснаження природних ресурсів аїру внаслідок зміни екологічних умов зростання та експлуатаційного навантаження.

Аїр чутливий до зниження рівня ґрунтових вод, водночас не переносить тривалого підтоплення при товщі води більше 40 см. На ділянках, які підлягають осушенню, швидко втрачає сировинну цінність [8]. При цьому зменшуються висота рослин, товщина кореневищ та їх щільність на одиницю площі. Суцільні масиви розпадаються на окремі фрагменти, локалізовані в пониженнях. Екстремальним для його сировинної цінності є тривале зниження рівня води нижче 10 см. Такі несприятливі для аїру екологічні умови часто ускладнюються використанням частково осушених ділянок заплав під пасовища, після чого угруповання з переважанням лепехи заміщуються трав'яно-осоковими і сировинна цінність виду остаточно втрачається.

Стан природних ресурсів та їх охорона

Основні сировинні запаси локалізовані в Тернопільській, Житомирській, Сумській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Хмельницькій, частково - Волинській, Рівненській та Харківській областях [5-7]. Інтенсивне осушення заплав з наступним переорюванням і використанням таких ділянок під господарські угіддя призвело до різкого виснаження сировинних масивів у верхів'ї Прип'яті, в долинах річок Стир, Случ, Тетерів, Стубла, Гнила Прип'ять, Південний Буг, Десна, Рось, Удай, Ворскла, Орель. Результати досліджень, проведених в заплавах цих річок, свідчать про стійку тенденцію до зменшення ресурсів аїру. При проведенні ресурсної оцінки виду в різних регіонах України ми не виявили його локалітетів, де б спостерігалась тенденція до збільшення природних ресурсів виду.

Значної шкоди природним ресурсам аїру завдає надмірна заготівля його сировини за останні десятиріччя. В цілому по Україні в 1997 р. заготовлено 12 т сировини, в 1998 - 3,1 т, в 1999 - 1,3 т, тим часом, в 1968 р. в Україні заготовлено 806 т неочищених кореневищ аїру, середньорічна заготівля 1977-1979 рр. становила 282 т, а станом на 1989 р. - 219,38 т. За останні 20 років ресурси аїру в Україні зменшились більше, ніж в 10 разів [3].

Аїр відноситься до групи видів, природний сировинний запас яких в Україні знаходиться на межі виснаження. Втрачені природні ресурси відновити неможливо. Тому зараз важливо суворо лімітувати і контролювати використання його природних запасів.

Вид знаходиться під регіональною охороною в Дніпропетровській та Луганській областях.

Використання лікарської сировини

Застосовують як тонізуючий засіб при пригніченні центральної нервової системи; при хворобах шлунково-кишкового тракту, млявому травленні, проносах; як сечогінний засіб при хворобах жовчних шляхів, каменях нирок; як протизапальний при малярії. Сік кореневища вживають, щоб посилити зір, для поліпшення пам'яті і щоб позбутися звички куріння [1, 4].

У традиційній та народній медицині використовують при серцево-судинних захворюваннях, епілепсії, істерії, неврозах [9]. Порошок кореневища аїру входить до складу комплексних препаратів "Вікалін", "Вікаїр" та "Оліметин", а також шлункових апетитних зборів, до збору за прописом Здренка [2].

Література

1. Вісюліна О.Д. Дикоростучі лікарські рослини. - К.: Рад. шк., 1953. - С. 11-12.
2. Зинченко Т.В., Стахив И.В., Мякушко Т.Л. и др. Лекарственные растения в гастрознтерологии. - К.: Наук, думка, 1990. - С. 30-32.
3. Ивашин Д.С., Катпина З.Ф., Рыбачук И.З. u др. Справочник по заготовке лекарственных растений. - К.: Урожай, 1983. - С. 46-48.
4. Kapxym В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1978. - С. 19-20.
5. Козьяков О.С., Зиль І.П. Ресурси Acorus calamus L. на рівнинній частині Правобережної України // Укр. ботан. журн. - 1990. - 47, №5. - С. 91-95.
6. Козьяков А.С., Ловелиус О.Л. Распространение и запасы сырья Acorus calamus L. на Украине // Растит. ресурси. - 1984. - 20, вып.4. - С. 496-502.
7. Козюк В.П. Поширення та динаміка ресурсів Acorus calamus L. на території Волинської області // Укр. ботан. журн. - 1997. - 54, №3. - С. 283-288.
8. Охримович В.Н. Распространение и запасы некоторых лекарственных растений Волынской области // Фл. и растит. Украины. - К.: Наук, думка, 1986. - С. 96-98.
9. Растпительные ресурси России и сопредельных государств. Цветковые растения, их химический состав, использование: Семейства Butomaceae - Typhaceae. - С.-Пб.: Наука, 1994. - С. 144-147.
10. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1950. - Т. 3. - С. 6-7.