Бобівник трилистий

Menyanthes trifoliata L.

Морфо-біологічні особливості

Багаторічна трав'яниста рослина. Стебло голе, кореневище довге, товсте, повзуче, з кільцевими слідами і піхвами відмерлих листків. Від кореневища відходить кілька листків на довгих черешках. Листочки трійчасторозсічені, короткочерешкові, оберненояйцевидні, на верхівці тупуваті, соковиті; голі, цілокраї або з рідко розміщеними тупими зубцями. Квіткова стрілка безлиста, виходить з пазухи одного з листків і несе на верхівці досить густу китицю квітів довжиною 3-7 см. Квітка правильна з блідо-рожевим або майже білим воронковидним віночком з п'ятироздільним відхилом, зсередини густоопушеним. Зав'язь верхня одногнізда. Тичинок п'ять з темно-фіолетовими пильниками; стовпчик нитчастий з дволопатевою приймочкою. Плід - майже шаровидна багатонасінна коробочка, яка розкривається двома стулками. Насіння гладке, майже округле, світло-коричневе завширшки близько 2,5 мм. Цвіте в травні-червні. Плоди достигають в липні-серпні [15].

Весняний розвиток бобівнику починається з перших чисел травня. До цвітіння у рослини утворюються один-два нормально розвинені листки. Наростання кореневища і утворення нових листків продовжується до кінця липня. Раннє цвітіння обумовлене формуванням суцвіття в бруньках відновлення ще в попередній вегетаційний період.

Розмноження переважно вегетативне, шляхом розростання дуже розгалужених кореневищ; насіннєве має місце, але виражене дуже слабо [14].

Лікарською сировиною є листя (Folium Menyanthidis або Folium Trifolii fidrini) [5]. Заготовляють після відцвітання рослини, найчастіше зривають листки з коротким (2-3 см) черешком, на масивах з високим проективним покриттям викошують і потім відбирають непошкоджені листки.

Поширення

Загальний ареал голарктичний. В Україні вид поширений на Поліссі, в Лісостепу та Карпатах. Південна межа ареалу проходить по умовній лінії Чернівці - Умань - Знаменка - Дніпродзержинськ - Краматорськ - Краснодон. Ізольовані місцезнаходження відомі з гирла Дніпра [1].

Еколого-фітоценотичні особливості

Бобівник є мезоевтрофом. В межах України є факультативним ценоелементом флороценокомплексу евтрофних боліт. До недавнього часу був масово поширеним на Поліссі. Оптимальними умовами для розвитку е відкриті осокові та осоково-гіпнові болота з достатнім мінеральним живленням [2], де бобівник часто виступає домінантом трав'яного ярусу зі щільністю запасу сировини (свіжозібраної) до 800 г/м2 [11]. Відомо, що розміри рослин визначаються рівнем ґрунтових вод, при зниженні якого розвиток бобівнику пригнічується [3]. Характерною особливістю боліт з рясним бобівником є слабо розвинутий моховий покрив з гіпнових мохів з вкрапленнями невеликих куртин сфагнів. При рівні ґрунтових вод 15-20 см проективне покриття бобівнику на таких болотах становить 25-30% з максимальним 60%. Такі масиви в 1980 р. обстежувались у верхів'ях р. Прип'яті [11, 12], заплавах річок Вижівки, Турії, Стоходу, Горині та невеликих річок Лісостепу, де бобівник в ролі інгредієнта доволі часто присутній в трав'яному ярусі заболочених вільшняків. Осушувальна меліорація в цьому регіоні призвела до необоротних сукцесій рослинних угруповань з участю бобівнику, наслідком яких є дигресія його сировинних масивів аж до повного їх виснаження [2, 10].

Стан природних ресурсів та їх охорона

При осушенні заболочених ділянок бобівник швидко втрачає сировинну цінність і займає лише окремі пониження, а інколи і повністю випадає з фітоценозу.

Основної шкоди ресурсам бобівнику завдала осушувальна меліорація у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській та Чернігівській областях. І, як наслідок, - природні запаси виду в Україні виснажені, причому заготівля сировини майже не завдає шкоди його популяціям. Багато локалітетів бобівнику, які ще збереглися, знаходяться в зоні радіоактивного забруднення.

Стан наявних запасів сировини бобівнику дозволяє вести щорічну заготівлю в межах 0,5-0,7 т при потребі в сировині до 2 т [8, 9]. Обсяги заготівлі слід суворо лімітувати.

Вид знаходиться під регіональною охороною на території Чернівецької, Тернопільської, Полтавської, Хмельницької, Дніпропетровської областей.

Використання лікарської сировини

Листки бобівника використовують в медичній практиці як засіб, що збуджує апетит, посилює шлункову секрецію, поліпшує травлення [б]. Фармакологічна дія гірких сполук спрямована на виділення соляної кислоти шлунку. Водний екстракт використовують при захворюваннях печінки і жовчного міхура, анемії, деяких складних захворюваннях. Листки входять до складу жовчогінного чаю і гіркого настою [5, 7, 13].

Препарати бобівника призначають також при диспепсії, мігренях [4].

Література

1. Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР. - М.: ГУГК, 1976. - С 215.
2. Григора І.М. Еколого-ценотичні особливості сосново-бобівниково-сфагнових угруповань Українського Полісся // Укр. ботан. журн. - 1985. - 42, №5. - С. 56-61.
3. Елина Г.А., Кузнецов О.Л. Лекарственные растения болот Карелии // Вопр. компл. изуч. болот. - Петрозаводск: Карельск. фил. АН СССР, 1973. - С. 37-50.
4. Елін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шабарова С.І. Дари лісів. - К.: Урожай, 1983. - 350 с.
5. Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье и препараты. - М.: Высш. шк,, 1987. - 191 с.
6. Мамчур Ф.І. Довідник з фітотерапії. - К.: Здоров'я, 1984. - 264 с.
7. Машковский М.Д. Лекарственные средства. Ч.І. - М.: Медицина, 1977. - 623 с.
8. Мінарченко В.М. Динаміка використання дикорослих лікарських рослин в Україні // Наці. доп. про стан навкол. природ, серед. Україні. - К., 1993. - С. 142-146.
9. Мінарченко В.М. Динаміка ресурсів лікарських рослин Волині // Велика Волинь: минуле й сучасне. Матер, міжн. науково-краєзнав. конф. - Хмельницький-Шепетівка, 1994. - С. 631-633.
10. Охримович В.Н. Влияние осушительной мелиорации на некоторые виды лекарственных растений // I Респ. конф. по мед. ботан. - К.: Наук.думка, 1984. - С. 21-22.
11. Охримович В.Н. Оценка запасов лекарственных растений Камень-Каширского лесхоззага Волынской области // Биолого-экологич. особ, интродуцир. раст. - К.: Наук.думка, 1985. - С. 65-71.
12. Охримович В.Н. Распространение и запасы некоторых видов лекарственных растений Волынской области // Фл. и растит. Украины. - К.: Наук.думка, 1986. - С. 96-98.
13. Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения, их химический состав, использование. Семейства Caprifoliaceae-Plantaginaceae. - Л.: Наука, 1990. - 328 с.
14. Солоневич Н.Г. Материалы к еколого-биологической характеристике болотных трав и кустарничков // Растит. Крайнего Севера. - М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1956. - Вып.2. - С. 307-497.
15. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1957. - Т. 8. - С. 224-226.