Синюха голуба

Polemonium caeruleum L.

Морфо-біологічні особливості

Багаторічна трав'яниста рослина 35-110 см заввишки. Кореневище товсте, коротке, горизонтальне, з густими коренями. Прямостійних стебел переважно кілька, вони порожнисті, зверху розгалужені. Листки чергові, непарноперисті. Квітки блакитні, сині або синьо-лілові, зібрані у верхівкову видовжену або китицеподібну волоть. Плоди - яйцевидні, тригнізді, багатонасінні коробочки, насіння чорне. Цвіте в червні-липні, плоди достигають в серпні [5, 11].

Для медичних цілей застосовують кореневище з коренями (Rhizoma cum radicibus Polemonii) [7], зібране в кінці вегетації (серпень-вересень).

Поширення

Євро-сибірський вид. Розсіяно зростає на Поліссі та півночі Лісостепу [З, 8, 10].

Еколого-фітоценотичні особливості

Синюха голуба росте поодиноко, зрідка утворюючи невеликі скупчення на вологих лісових галявинах та узліссях, по берегах річок та водосховищ, серед чагарників. Вид культивують на присадибних ділянках [4, 5, 9]. Звичайно зростає на відкритих ділянках, надає перевагу легким грунтам з високим вмістом гумусу, майже не реагує на задерніння.

Стан природних ресурсів та їх охорона

Сировинна база синюхи голубої в Україні відсутня. Промислові заготівлі не проводять [9], але вона введена в культуру в спеціалізованих господарствах [4]. Заготівля кореневищ з коренями в природних місцезростаннях не припускається.

Синюха голуба перебуває під регіональною охороною в Чернівецькій, Сумській, Полтавській та Луганській областях.

Використання лікарської сировини

Рослина має заспокійливу та відхаркувальну дію. Настій та відвар з кореневищ з коренями ефективний при гострих та хронічних бронхітах, пневмоніях, абсцесах легень, безсонні. Синюху голубу (проявляє седативну активність) разом з сушеницею багновою (ранозагоювальна та регенеративна дія) використовують при лікуванні виразкової хвороби шлунка з підвищеною секреторною активністю шлункового соку. Синюха малотоксична, тому її тривале застосування не спричинює побічних явищ. У науковій медицині корені застосовують як болезаспокійливий, пом'якшувальний, в'яжучий, протикашлевий засіб, а також при епілепсії, укусах отруйних змій [1, 2, 6, 9, 10].

Література

1. Вісюліна О.Д. Дикоростучі лікарські рослини. - К.: Рад. шк., 1953. - С. 65-66.
2. Зинченко Т.В., Cmaxue И.В., Мякушко Т.Я. и др. Лекарственные растения в гастроэнтерологии. - К.: Наук, думка, 1990. - С. 115-116.
3. Ивашин Д.С., Катина З.Ф., Рыбачук И.З. и др. Справочник по заготовкам лекарственных растений. - К.: Урожай, 1983. - С. 216-217.
4. Катіна З.Ф., Івашин Д.С., Анісімова М.А. Дикоростучі лікарські рослини УРСР. - К.: Здоров'я, 1965. - С. 204-205.
5. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1978. - С. 151.
6. Кархут В.В. Жива аптека. - К.: Здоров'я, 1992. - С. 80.
7. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник. - К.: УРЕ, 1992. - С. 396.
8. Мінарченко В.М. Флора лікарських рослин. - Луцьк: Едельвіка, 1996. - 178 с.
9. Перевозченко И.И., Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л. Лекарственные растения. - К.: Урожай, 1991. - С. 149-150.
10. Чопик В.И., Дудченко Л.Г., Краснова А.Н. Дикорастущие полезные растения Украины. - К.: Наук, думка, 1983. - С. 20-21.
11. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1957. - Т. 8. - С. 324-325.