Горицвіт весняний

Adonis vernalis L.

Морфо-біологічні особливості

Багаторічна трав'яниста рослина з коротким темно-бурим кореневищем. Стебла висхідні зі спрямованими угору гілками, при основі вкриті бурими лускоподібними листочками. На початку цвітіння стебла мають 5-15 см заввишки, а пізніше виростають до 50 см. Листки тричіпірчасторозсічені на численні вузьколінійні, іноді майже шиловидні, звичайно голі часточки. Квітки золотисто-жовті, поодинокі на верхівці стебла і гілок, досить великі (в діаметрі 4-5 см). Плоди - овальні, короткоопушені, з коротким гачковидно зігнутим носиком сім'янки, зібрані голівкою. Зацвітає у квітні. Плоди достигають у червні-липні [13].

Лікарською сировиною є надземна частина, яку збирають в кінці цвітіння до початку осипання плодів, тобто в період найбільшого накопичення біологічно активних речовин (Herba Adonidis vernalis)

Поширення

Євро-сибірський лісостеповий та степовий вид, ареал якого швидко скорочується внаслідок антропогенного впливу [5, 12]. В Україні спорадично зростає у степових та лісостепових (південних і східних) районах. [2, 9]. Фрагментарно зростає в Передгір'ї Криму та на яйлах, розсіяно - в Київській, Харківській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Хмельницькій, Одеській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Донецькій областях.

Еколого-фітоценотичні особливості

Горицвіт росте на нерозораних схилах балок та вододілах, степових ділянках, остепнених узліссях та галявинах, серед степових чагарників, переважно на схилах різної крутості та експозиції. Надає перевагу відкритим ділянкам. Зростає на чорноземах, рідше - на засолених та сірих лісових грунтах, нейтральних або слабколужних (рН 6,7-8,1). Оптимального розвитку і найбільшої врожайності надземної фітомаси досягає на добре дренованих чорноземах з рН 7,1-7,9 і вмістом гумусу 5,0-6,7% [11]. Звичайно утворює групи та зріджені зарості, площа яких може досягати кількох гектарів [3, 4]. При відсутності антропогенного навантаження в оптимальних ценоекологічних умовах проективне покриття горицвіту може сягати 20%.

Негативно реагує на антропогенне навантаження, передусім пасовищне. Коренева система розміщена переважно на глибині до 20 см. При використанні під пасовище ділянок, де зростає горицвіт, худоба пошкоджує бруньки відновлення, які знаходяться на поверхні грунту, та корені у верхніх шарах грунту. Рослини зазнають безпосереднього фізичного ураження. При тривалому пасовищному навантаженні особини гинуть. В умовах пасовищної дигресії 6-7 ступеня (за екологічними шкалами Раменського) горицвіт зникає з ценозів на плакорних ділянках [1, 6].

Стан природних ресурсів та їх охорона

У дослідних умовах горицвіт добре розмножується насінням та поділом куща [10, 14], однак даний вид через складність культивування не вирощується на значних площах [12].

Наявні ресурси недостатні для задоволення попиту на сировину, вони швидко зменшуються внаслідок використання ділянок з горицвітом під пасовища, сінокіс та неправильну заготівлю (зривання рослин з пошкодженням кореневищ, надмірний збір на ділянках, розміщених поблизу населених пунктів тощо) [10]. Заліснення схилів також спричинює дигресію ценопопуляцій горицвіту.

Горицвіт весняний належить до видів, що знаходяться під регіональною охороною, тому збір його сировини в природних місцезростаннях заборонений.

Вид знаходиться під регіональною охороною на території Тернопільської, Чернігівської, Сумської, Полтавської, Хмельницької, Кіровоградської, Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Херсонської областей.

Для збереження та відтворення ресурсів виду слід організовувати заказники в місцях його локалізації, розвивати науково-дослідні роботи по відтворенню та збагаченню його природних запасів. На ділянках, де зростає горицвіт, доцільно заборонити випасання худоби.

Використання лікарської сировини

Трава горицвіту весняного широко застосовується при серцевих захворюваннях як засіб, що регулює і стимулює діяльність серця (переважно у вигляді водного настою). Вживається для заспокоєння нервової системи, виготовлення препаратів: настойки горицвіту весняного, екстракту горицвіту сухого, таблетки "Адонісбром"; входить до складу препарату "Кардіовален", мікстури Здренка та Бехтерева. В народній медицині здавна вживають як засіб при водянці [2, 7, 12].

Література

1. Васильченко Т.И. Влияние выпаса на ценопопуляции горицвета весеннего на степных меловых склонах в Курской области // Растит, ресурсы. - 1979. - 15, вып.2. - С. 210-213.
2. Вісюліна О.Д. Дикоростучі лікарські рослини. - К.: Рад. шк., 1953. - С. 29-30.
3. Животенко Л.Ф. Состояние ресурсов адониса весеннего в предгорном Крыму // Тези доп.IV Міжнар. конф. з мед. ботан. - К., 1997. - С. 90.
4. Ивашин Д.С., Катина З.Ф., Рыбачук И.З. и др. Справочник по заготовкам лекарственных растений. - К.: Урожай, 1983. - С. 42.
5. Кузнецова МЛ. Лекарственное растительное сырье и препараты. - М.: Высш. шк., 1987. - С 71-73.
6. Кучеров Е.В., Мулдашев А.Л., Галеева А.Х. Эколого-ценотическая характеристика Adonis vernalis L. на Южном Урале // Растит, ресурсы. - 1993. - 29, №2. - С. 11-16.
7. Ловкова М.Я., Рабинович А.М., Пономарева С.М. Почему растения лечат. - М.: Наука, 1989. - С. 39-40.
8. Мельник В.И., Исайкина А.П., Дубенец Т.Г. Astragalus dasyanthus и Adonis vernalis на степных участках Среднего Приднепровья // Тези доп. IV Міжнар. конф. з мед. ботан. - К., 1997. - С. 112-113.
9. Молчанов Е.Ф., Крайнюк Е.С. Сырьевые ресурсы дикорастущих лекарственных растений Крыма // Тези доп. IV Міжнар. конф. з мед. ботан. - К., 1997. - С. 114.
10. Нечитайло В.А., Погребенник В.П., Трофименко Н.В. Опыт вегетативного размножения горицвета весеннего // Тез. докл. I Респ. конф. по мед. ботан. - К.: Наук, думка, 1984. - С. 77-78.
11. Пошкурлат А.П. Условия обитания Adonis vernalis L. на разных участках ареала в европейской части СССР // Растит, ресурсы. - 1991. - 27, вып. 3. - С. 47-54.
12. Чопик В.И., Дудченко Л.Г., Краснова А.Н. Дикорастущие полезные растения Украины. - К.: Наук, думка, 1983. - С. 7-8.
13. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Куковица Г.С, Педъ А.И. Распространение и запасы Adonis vernalis L. в западных областях Украины // Растит, ресурсы. - 1978. - 14, вып. 2. - С. 192-198.
14. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1953. - Т. 5. - С. 149-151.
15. Юдин С.И. Особенности семенного размножения Adonis vernalis L. в культуре // Тези доп. VI Міжнар. конф. з мед. ботан. - К.: Наук, думка, 1997. - С. 268-270.