Цмин пісковий

Helichrysum arenarium (L.) Moench.

лікарські рослини

В Україні зростають п'ять видів цмину, хоча офіційна медицина допускає застосування сировини (суцвіть) лише цмину піскового.

Морфо-біологічні особливості

Багаторічна трав'яниста з сірувато-повстистим опушенням рослина 10-30 см заввишки з розгалуженим кореневищем. Листки чергові, продовгуваті, цілокраї. Квітки в майже кулястих кошиках, зібраних в густі щитковидні суцвіття. Листочки обгортки плівчасті, лимонно-жовті, віночок квіточок оранжевий. Плоди - продовгуваті сім'янки з чубчиком. Цвіте з червня по вересень [13].

Сировиною цмину є суцвіття (Flores Helichrysi arenarii), зібрані в першій декаді цвітіння [7].

Поширення

Цмин пісковий - західнопалеарктичний вид [3]. В Україні зростає на всій території за винятком високогірних районів Карпат та Криму. Зона масового поширення - Західне Полісся, Лівобережний Лісостеп та північні регіони Лівобережного Степу [9, 14].

Еколого-фітоценотичні особливості

Світлолюбний вид помірного клімату. На Поліссі є індикатором сухих борів та суборів; у лісостеповій і степовій зонах його основні місцезростання приурочені до остепнених та степових схилів, псамофітону річкових арен, фітоценозів кам'янистих відслонень, ксеро-геліофільних чагарників.

З високими показниками рясності зростає в молодих культурах сосни. При змиканні крон деревостану світловий режим стає несприятливим для виду, його фітоценотичний та екологічний оптимуми порушуються, кількість генеративних пагонів різко зменшується і поступово цмин витісняється на узлісся, галявини, просіки, де часто домінує в трав'яному ярусі впродовж багатьох років. У Лісостепу і Степу є типовим інгредієнтом різнотравних угруповань на сухих схилах переважно південної та південно-східної експозицій. Факультативний псамофіт, оліготроф, геліофіл; зростає на бідних супіщаних, кам'янистих, вапнякових, рідше чорноземних грунтах, за кислотністю - переважно кислих (75%), рідше нейтральних і близьких до них (25%) [4, 5, 8, 13].

У культурі надає перевагу багатим гумусом добре дренованим грунтам [10]. Найбільший урожай сухих суцвіть в культурі отримують на 2-3 рік. Довговічність плантацій становить 3-7 років [1].

Стан природних ресурсів та їх охорона

Сировинними районами цмину піскового в Україні є Полісся, Лісостеп, передусім басейн Дніпра та його приток. Лімітовану заготівлю сировини доцільно організувати на території Полтавської, Черкаської, Хмельницької, Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей. За останні 15 років запаси сировини виду в Україні скоротилися більше, ніж у 7 разів [2, 8].

Входить до групи видів, заготівля сировини яких в Україні підлягає суворому лімітуванню. Перебуває під регіональною охороною у Тернопільській обл.

Використання лікарської сировини

Використовують як жовчогінний, кровоспинний, протизапальний (зокрема, в гінекології), спазмолітичний, антибактеріальний та сечогінний засіб. Підвищує кислотність шлункового та панкреатичного соків, а також кров'яний тиск. Настій квіток, екстракт безсмертника сухий, препарат "Фламін" та інші є ефективними засобами при захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів. "Аренарин" - комплексний антимікробний препарат, який використовують у вигляді 1%-ної очної аренаринової мазі при хімічних і термічних опіках [12]. Квітки цмину входять до жовчогінних зборів, деякі з них випускає промисловість ("Збір жовчогінний", "Збір жовчогінний №2" [6, 11].

Література

1. Бородин А.И., Коломиец Н.И. Введение в промышленную культуру бессмерника песчаного // Тез. докл. VII делегатского съезда ВБО. - JI.: Наука, 1983. - С. 183.
2. Ивашин Д.С., Катина З.Ф., Рыбачук И.З. и др. Справочник по заготовкам лекарственных растений. - К.: Урожай, 1983. - С. 247-249.
3. Исайкина А.П. Агрохимические свойства почв местообитаний бессмертника песчанного на Украине // Результаты научных исследований в области лекарственного растениеводства: Сб. науч. тр. - М., 1975. - Вып. 8. - С. 11.
4. Исайкина А.П. Цмин песчаный // Биол. фл. Моск. обл. - М.: Изд-во Моск. ун-та 1974. - С. 160-168.
5. Исайкина А.П. Фитоценотическая приуроченность бессмертника песчанного на Украине // Растит, ресурсы. - 1974. - 10, вып. 1. - С. 19-20.
5. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1978. - С. 177-178.
6. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник. - К.: УРЕ, 1992. - С. 454.
7. Мінарченко В.М. Флора лікарських рослин. - Луцьк: Едельвіка, 1996. - 178 с.
8. Мінарченко В.М. Ресурси Helichrysum arenarium (L.) Moench. в Лівобережному Придніпров'ї // Укр. ботан. журн. - 1999. - 56, №4. - С. 411-414.
9. Мороз Н.И., Войченко Э.С., Кондратенко Б.С., Шелудько Л.П. Цмин песчаный на Украине и возможности введения его в культуру // Новые культуры в народном хозяйстве и медицине. - К.: Наук, думка, 1976. - С. 37-38.
10. Перевозченко И.И., Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л. Лекарственные растения. - К.: Урожай, 1991. - С. 174-175.
11. Смирнов В.В., Васильев В.Н., Преображенская Н.Е. Антимикробные вещества, выделенные из бессмертника песчанного // Тез. докл. I Респ. конф. по мед. ботан. - К.: Наук, думка, 1984. - С. 171.
12. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1962. - Т. 11. - С. 104-105.
13. Фу торна О.Л. Анатомічна структура вегетативних органів Helichrysum arenarium та H. corymbiforme (Asteraceae Dumort.) // Укр. ботан. журн. - 2001. - 58, №1. - С. 111-121.
14. Шретер А.И., Исайкина А.П. Географическое распространение и природные запасы бессмертника песчанного на Украине // Растит, ресурсы. - 1974. - 10, вып. 1. - С. 19-26.