Золототисячник звичайний

Centaurium erythraea Rafn)

В Україні зростають сім видів роду Centaurium Hill. [9]. В науковій медицині використовують переважно два види: з. звичайний (С. erythraea) та з. гарний (С. pulhellum (Sw.) Druce), інші види офіційно лікарськими не вважають [2, 3, 10], більшість з них мають обмежений ареал і можливість їх збору обмежена [8]. В народній медицині використовують сировину більшості видів золототисячника.

Морфо-біологічні особливості

Одно-дворічна рослина з прямим чотиригранним стеблом заввишки до 15-30 см. Листки цілокраї, цілком голі; нижні листки зближені в прикореневу розетку; стеблові - супротивні, дов-гастоовальні. Квітки рожеві, іноді білі, зібрані на верхівці стебла в щитковидне суцвіття. Цвіте в червні-липні [12].

Сировиною є облиснена надземна частина рослин, зібрана в пору цвітіння (Herba Centaurii) [5].

Поширення

Передньоазійсько-європейський вид [1]. Зростає майже по всій території України, частіше в Карпатах та західних районах [4], на Лівобережжі - фрагментарно [6].

Еколого-фітоценотичні особливості

Росте на свіжих та вологих заплавних луках, де виступає в ролі асекта-тора з проективним покриттям до 5%, на лісових галявинах, узліссях і навіть степових схилах.

Належить до групи видів, сировинні запаси яких прогнозувати складно, оскільки зростає здебільшого нерівномірно: невеликими ущільненнями, розсіяно або поодиноко. Максимальна щільність запасу сировини при проективному покритті до 10% сягає 60 г/м2 (Київська обл.), однак дана територія відведена для будівництва і не може бути перспективною для заготівлі сировини. У виявлених місцезростаннях у Волинській, Рівненській, Хмельницькій, Дніпропетровській областях щільність запасу сировини з. звичайного не перевищувала 20 г/м2. В одних і тих же локалітетах максимальної продуктивності досягає раз на 2-4 роки. Продуктивні масиви на наступний рік в більшості випадків втрачають сировинну цінність, однак, в разі відсутності інтенсивного господарського втручання, через 2-3 роки золототисячник знову масово розвивається на цих ділянках.

Стан природних ресурсів та їх охорона

Ресурси золототисячнику в Україні знаходяться на межі виснаження. За останні десятиріччя природні запаси сировини зменшилися більше, ніж у 10 разів [3, 7]. Суворо лімітована заготівля сировини допустима в Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Волинській, Рівненській, Житомирській, Сумській, Київській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій та Харківській областях.

Вид негативно реагує на антропогенне навантаження, тому при заготівлі його сировини слід дотримуватись правил збору, передусім залишати на ділянці збору найкращі особини для насіннєвого поновлення золототисячника.

Знаходиться під регіональною охороною на території Кіровоградської обл.

Використання лікарської сировини

Застосовують при поганому апетиті, нестравності шлунка, при недостатній кислотності шлункового соку, хворобах печінки і жовчних шляхів, як глистогінний засіб, а також при грипі, малярії, цукровому діабеті, недокрів'ї [4, 11]. В гінекології траву звіробою застосовують при запаленні придатків та запаленні слизової оболонки матки. Як складова частина входить до протиалкогольних зборів, вживають в разі гострої затримки сечовипускання.

Література

1. Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР. - М.: ГУГК, 1980. - С. 243.
2. Губергиц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасс, 1968. - С. 163-165.
3. Ивашин Д.С, Катина З.Ф., Рыбачу к И.З. и др. Справочник по заготовкам лекарственных растений. - К.: Урожай, 1983. - С. 114.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1978. - С.85-86.
5. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник. - К.: УРЕ, 1992. - С. 450-451.
6. Мінарченко В.М. Флора лікарських рослин.- Луцьк: Едельвіка, 1996. - 178 с.
7. Мінарченко В.М. Стан та використання ресурсів дикорослих лікарських рослин України // Нац. доп. про стан навкол. природ, середов. в Україні. - К.: Вид-во Раєвського, 1997. - С. 34-35.
8. М'якушко Т.Я., Зинченко Т.В. Определитель лекарственных растений Украины. - К.: Наук, думка, 1982. - С. 79.
9. Определитель высших растений Украины. - К.: Наук, думка, 1987. - С. 267.
10. Перевозченко И.И., Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л. Лекарственные растения. - К.: Урожай, 1991. - С. 62-63.
11. Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения, их химический состав, использование. Семейства Caprifoliaceae-Plantaginaceae. - Л.: Наука, 1990. - 328 с.
12. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1957. - Т. 8. - С. 233-234.