Череда трироздільна

Bidens tripartita L.

Морфо-біологічні особливості

Однорічна трав'яниста рослина заввишки 15-60 см зі стрижневою кореневою системою. Стебло прямостійне, розгалужене. Листки супротивні, темно-зелені, корот-кочерешкові, розділені на три, рідше п'ять частин, по краю пильчасто-зубчасті. Жилки в нижній частині листків малопомітні, черешки крилаті. Суцвіття - поодинокі кошики на кінцях гілочок. Квіти жовто-коричневі, трубчасті. Плоди - сплющені сім'янки. Цвіте в липні-вересні [10].

Для медичних потреб застосовують траву (Herba Bidentis tripartiti) [3]. Лікарські властивості мають також близькі види череди: листяна (В. frondosa L.), поникла (В. cernua L.) та променева (В. radiata Thuill.) [1, 5, 9], які часто зростають разом з ч. трироздільною.

Поширення

Космополіт [8], поширена по всій Україні, в Степу та Криму трапляється рідше. Останнім часом на території рівнинної України все більшого поширення набуває ч. листяна.

Еколого-фітоценотичні особливості

Череда трироздільна - гігрофіт, як ценоеле-мент синантропного флороценокомплексу оптимальні умови для розвитку находить на вологих та сирих забур'янених місцях у садах та парках, по берегах річок, каналів, у заболочених лісах, серед чагарників [4]. Зрідка забур'янює просапні культури [6]. На порушених сирих землях при відсутності активної конкуренції з боку інших видів та господарського впливу може утворювати густі зарості з проективним покриттям до 90% та щільністю запасу сировини до 750 г/м2. У заплавних лісах надає перевагу частково підсушеним відкритим ділянкам.

У ценоекотопах, де зростає череда трироздільна, все частіше трапляється ч. листяна, причому вона більше проявляє експансію, ніж ч. трироздільна, і утворює сировинні масиви на великій площі.

Стан природних ресурсів та їх охорона

Основний сировинний регіон охоплює Тернопільську, Черкаську, Вінницьку, Хмельницьку області, але значними є також ресурси у Львівській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській та Полтавській областях. В разі потреби в Україні щорічно можна заготовляти до 90 т трави череди. Лімітувати обсяги заготівлі череди трироздільної немає необхідності.

Використання лікарської сировини

Череда має сечогінну, потогінну, ранозагоювальну, жовчогінну та проти-алергійну дію (при нейродерматозах, псоріазі, екземі). В гінекології застосовують для лікування запальних процесів, аменореї. Настій трави п'ють при хворобах селезінки, печінки та жовчовивідних шляхів, простудних захворюваннях, а також для нормалізації обміну речовин та для підвищення апетиту. Застосовують при укусах гадюк [2, 4, 7].

Череда листяна справляє спазмолітичний, потогінний, відхаркувальний вплив [9].

Література

1. Исакова Т.И., Беликов В.В. Сравнительное фитохимическое и фармакологическое изуче ние флавоноидов растений рода Череда // Тез. докл. III Съезда фармац. УССР. - Харьков, 1979. - С. 265.
2. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1978. - С. 179-180.
3. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник.- К.: УРЕ, 1992. - С. 423-424.
4. Марков М.В., Ключникова Н.М. Род Череда // Биол. фл. Московской обл. - М., 1997. - Вып. 13. - С.192-213.
5. Мінарченко В.М. Флора лікарських рослин. - Луцьк: Едельвіка, 1996. - 178 с.
6. Никитин В.В. Сорные растения флоры СССР. - Л.: Наука, 1983,- С. 366.
7. Перевозченко И.И., Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л. Лекарственные растения. - К.: Урожай, 1991.- С. 175-176.
8. Протопопова В.В. Синантропная флора Украины и пути ее развития. - К.: Наук.думка, 1991. - 240 с.
9. Растительные ресурсы России и сопредельных государств. Цветковые растения, их химический состав, использование: Семейство Asteraceae. - С.-Пб.: Наука, 1993. - С. 76-77.
10. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1962. - Т. 11. - С. 187-189.