Жостір проносний

Rhamnus cathartica L.

Морфо-біологічні особливості

Кущ або невеличке деревце з супротивними гілками, вкритими сірою або червоно-бурою корою, які часто несуть колючки. Листки супротивні, округлояйцевидні або еліптичні, по краю дрібнозарубчастопилчасті, зісподу з виразними трьома-чотирма дугоподібними жилками з кожного боку. Квітки дрібні, жовто-зелені, зібрані пазушними пучками. Плід - чорна кістянка (завбільшки з горошину), з двома-чо-тирма кісточками. Цвіте у травні-червні. Плоди достигають у вересні-жовтні.

Лікувальне значення мають стиглі плоди (Fructus Rhamni catharticae) [3]. Збирають плоди у вересні-жовтні [2].

Поширення

Жостір поширений по всій Європі (окрім Півночі), на Кавказі; східна межа проходить через Алтай [1]. Трапляється по всій Україні, частіше в Лісостепу і Степу, рідше на Поліссі; майже відсутній в Карпатах та Полиновому Степу [6].

Еколого-фітоценотичні особливості

Жостір є типовим для байрачних лісів, чагарникових угруповань Лісостепу і Степу України. Зростає частіше поодиноко, зрідка утворює розріджені зарості вздовж узлісь, на вирубках. На затінених ділянках погано плодоносить. Оптимальні умови для розвитку находить на свіжих та сухих пологих схилах, уздовж заплав лісостепових річок. Росте на різних за багатством грунтах, однак надає перевагу вапняковим [1].

Стан природних ресурсів та їх охорона

Незважаючи на розсіяний характер поширення, запаси сировини жостеру значні, зосереджені переважно на території Харківської, Полтавської, Черкаської, Вінницької, Хмельницької, Одеської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Донецької та Луганської областей. Дещо менший сировинний запас є в поліських областях - Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській та Сумській.

З точки зору ресурсознавства є перспективним прогнозованим видом лікарських рослин, оскільки його популяції характеризуються стійкою врожайністю та високою адаптивною здатністю щодо антропогенних факторів, включаючи інтенсивну експлуатацію ресурсів. Лімітування обсягів заготівлі недоцільне.

Використання лікарської сировини

Вживають у вигляді сиропу з ягід, відвару, екстракту, як легкий проносний засіб [7]. Плоди входять до складу збору Здренка [4] та антигельмінтних зборів [5]. Есенцію зі свіжих плодів застосовують у гомеопатії [3].

Література

1. Аксенова НА. Жостер слабительный // Виол. фл. Моск. обл. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. - Вып. 4. - С. 145-151.
2. Вісюліна О.Д. Дикоростучі лікарські рослини. - К.: Рад. шк., 1953. - С. 37-38.
3. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник.- К.: УРЕ, 1992. - С. 303-304.
4. Ловкова М.Я., Рабинович А.М., Пономарева С.М. Почему растения лечат. - М.: Наука, 1989. - С. 153-154.
5. Перевозченко И.И., Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л. Лекарственные растения. - К.: Урожай, 1991. - С. 60-61.
6. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1955. - Т. 7. - С. 239-240.
7. Шупінська М.Д., Карпович В.Н. Фармакогнозія. - К.: Здоров'я, 1964. - С. 159-160.