Мучниця звичайна

Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng.

Морфо-біологічні особливості

Дрібненький кущик з вічнозеленим листям. Стебло сланке, 30-90 см завдовжки, дуже розгалужене, з жовтуватою корою. Листки оберненояйцевидні, цілокраї, шкірясті. Квітки зібрані короткими пониклими гронами, мають кулястий рожевий віночок. Плід - мучниста червона куляста кістянка, з однією-п'ятьма кісточками (її звичайно називають ягодою). Цвіте у травні-червні [5, 11].

З лікувальною метою використовують листя (Folium Uvae ursi), яке збирають рано весною або пізно восени, допускається заготівля і верхівкових пагонів з листям (Cormus Uvae ursi) [9].

Поширення

Бореальний вид, ареал якого охоплює майже всю Європу, північну частину Північної Америки [2]. В Україні проходить південна межа його поширення - трохи північніше від південної межі Полісся [1]. Фрагментарно трапляється в Карпатах. Поширена переважно на півночі Правобережного Полісся [13].

Еколого-фітоценотичнї особливості

Мучниця - світлолюбний вид, ксерофіт, оліготроф [4]. На Українському Поліссі зростає в соснових лісах, звичайно на піщаному грунті, по сухих косогорах, спорадично, невеликими острівцями. Інколи утворює невеликі зарості, розмір яких рідко перевищує сотні квадратних метрів. Такі зарості трапляються на півночі Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської та Чернігівської областей [6] у соснових лісах лишайниково-зеленомохових та вересових.

Стан природних ресурсів та їх охорона

Запаси сировини невеликі, оскільки вид зростає фрагментарно тільки на Українському Поліссі [3, 10]. Внаслідок вирубування старих лісів і вони швидко зменшуються. Залишені після вирубки лісу куртини відновлюються дуже повільно, оскільки мучниця розмножується у нас переважно вегетативно, що пояснюється відсутністю умов, сприятливих для її оптимального розвитку [7]. Крім того, рослини знищуються при неправильній заготівлі.

Вид потребує охорони, знаходиться під регіональною охороною на території Чернігівської, та Сумської областей.

Необхідно створювати заказники для моніторингу популяцій [6].

Використання лікарської сировини

Відвар листків вживають як сечогінний та антисептичний засіб при захворюваннях сечових шляхів, особливо каменях у нирках і сечовому міхурі, а також при підвищеній нервовій збудливості [5, 8, 12].

Література

1. Андриенко Т.Л., Прядко Е.И. Распространение и эколого-ценотические особенности толокнянки обыкновенной на Украинском Полесье // Растит, ресурсы. - 1979. - 25, вып. 3. - С. 213-216.
2. Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР. - М.: ГУГК, 1980. - С. 301-303.
3. Барбарич А.І. До історії вивчення дикорослих корисних рослин Української РСР. II. Рослини технічні, кормові, декоративні // Укр. ботан. журн. - 1976. - 33, №1. - С. 100-105.
4. Белоногова Т.В., Зайцева Н.Л. Эколого-биологические особенности хозяйственно-ценных растений Карелии. - Петрозаводск: Карелия, 1939. - 168 с.
5. Вісюліна О.Д. Дикоростучі лікарські рослини. - К.: Рад. шк., 1953. - С. 51-52.
6. Ивашин Д.С., Катина З.Ф., Рыбачук И.З. и др. Справочник по заготовкам лекарственных растений. - К.: Урожай, 1983. - 296 с.
7. Зайцева Н.Л., Латинская Н.Л. Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng. в Карелии и пути улучшения состояния ее зарослей // Растит, ресурсы. - 1993. - 29, вып. 4. - С.31-39.
8. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1978. - С. 114-115.
9. Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье и препараты. - М.: Высш. шк., 1987. - С. 85-86.
10. Мінарченко В.М. Флора лікарських рослин. - Луцьк: Едельвіка, 1996. - 178 с.
11. Перевозченко И.И., Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л. Лекарственные растения. - К.: Урожай, 1991. - С. 162.
12. Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения, их химический состав, использование. Семейства Paeoniaceae-Thymelaeaceae. - Л.: Наука, 1986. - 336 с.
13. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1957. - Т. 8. - С. 54-56.