Материнка звичайная

Origanum vulgare L.

Морфо-біологічні особливості

Багаторічна трав'яниста рослина з розгалуженим косим або повзучим кореневищем та прямостійними тупочоти-ригранними м'якоопушеними стеблами 30-90 см заввишки. Листки супротивні, черешкові, довгастояйцевидні, м'якоопушені, цілокраї або дрібнозубчасті, зверху темно-зелені, знизу світліші. Квітки дрібні, двогубі, лілово-рожеві або зрідка білі, зібрані на верхівці у довгасті колоски, які утворюють численні щитки, сукупність яких складає волотисте суцвіття. Плід - чотиригорішок у чашечці. Цвіте в липні-серпні, плоди достигають у вересні-жовтні [10].

Сировиною є трава материнки (Herba Origani vulgare), зібрана під час цвітіння [8]. Кращим строком збору є друга половина липня - пора масового цвітіння [6].

Поширення

Євразійський лісостеповий поліморфний вид [12], що зростає майже по всій території України, в Злаковому Степу трапляється рідко [1].

Еколого-фітоценотичні особливості

Материнка - лучностеповий ценоелемент. Зростає на остепнених злаково-різнотравних луках, степових схилах, узліссях, галявинах листяних та мішаних лісів, частіше на досить багатих грунтах [3]. На Поліссі місцезростання материнки звичайно пов'язані з мішаними лісами, вирубками та післялісовими луками на дерново-слабкопідзолистих грунтах. Надає перевагу відкритим ділянкам, де звичайно не відіграє домінуючої ролі, а зростає серед чагарників та високотрав'я невеликими скупченнями. З невеликою рясністю трапляється на схилових ділянках заплав в асоціаціях ксеромезофітних лук Полісся та Лісостепу, рясніше - на вирубках мішаних лісів у лісостеповій зоні. Оптимального розвитку тут досягає на відкритих різнотравно-злакових схилах, де інколи утворює аспект. Зрідка материнка трапляється в типчаково-різнотравних та різнотравно-злакових угрупованнях на остепнених луках. У степовій зоні основні місцезростання пов'язані з байрачними лісами.

Стан природних ресурсів та їх охорона

Масиви, придатні для заготівлі сировини, материнка утворює на багатих грунтах зі ступенем зволоження 53-59 [11], що відповідає рівню зволоження сухих та свіжих лук. Максимальне проективне покриття на таких масивах звичайно не перевищує 20% при максимальній щільності запасу сировини до 180 г/м2. Оптимальне експлуатаційне навантаження становить 2/3 біологічного запасу [2].

Сировина материнки в Україні є високоякісною, зі значним вмістом екстрактивних речовин [4], однак на даний час високоврожайних масивів мало у зв'язку з високою чутливістю даного виду до антропогенного навантаження. Площа виявлених масивів звичайно становить десятки, рідше - сотні квадратних метрів.

Існує необхідність лімітування обсягів заготівлі на підставі ресурсної оцінки виду в кожній окремій області. В Миколаївській, Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях достатні для заготівлі ресурси відсутні. Не допускається збір сировини материнки на узбіччях доріг, у лісосмугах, де застосовувались пестициди та гербіциди.

Потреба в сировині може бути задоволена шляхом вирощування материнки в спеціалізованих господарствах [5].

Використання лікарської сировини

Застосовують материнку при захворюваннях кишечника, легень, сечових шляхів, при недостатньому травленні, кашлі, бронхіальній астмі, коклюші, глистах; при безсонні і неврозах, у гінекології (при олігоменореї, болісних місячних) [1]. Впливає заспокійливо на центральну нервову систему, посилює секрецію травних залоз, перистальтику і тонус кишечника, підвищує діурез [9]. Напари з материнки вживають для компресів, полоскання горла і рота при ангінах та стоматитах [7].

Література

1. Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР. - М.: ГУГК, 1980. - С. 234.
2. Деревинская Т.И. Влияние различных способов заготовки сырья Origanum vulgare L. на восстановление ее ценопопуляций // Растит, ресурсы. - 1983. - 19, вып. 4. - С. 483-486.
3. Деревинская Т.И. Экологе--ценотическая характеристика и урожайность Origanum vulgare L. в европейской части СССР // Тез. докл. VII Делегат, съезда ВБО. - Л.: Наука, 1983. - С. 187.
4. Деревинская Т.И. Ресурсная характеристика душицы обыкновенной в европейской части СССР и отбор лучших популяций для интродукции // Тез. докл. I Респ. конф. по мед. ботан. - К.: Наук, думка, 1984. - С. 40-41.
5. Евтушенко Л Л. Опыт возделывания душицы обыкновенной в условиях Лесостепи Украины // Персп. созд. и произв. лекарств, средств в Украине: Тез. докл. - Харьков, 1993. - С. 29-31.
6. Жмыхова В.С. Сезонный ритм развития Origanum vulgare L. в Центрально-Черноземном заповеднике (Курская обл.) // Растит, ресурсы. 1994. - 30, вып. 4. - С. 36-40.
7. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1978. - С. 110.
8. Кузнецова МЛ. Лекарственное растительное сырье и препараты. - М.: Высш. шк., 1987. - С. 55.
9. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник. - К.: УРЕ, 1992. - С. 270.
10. Перевозченко И.И., Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л. Лекарственные растения. - К.: Урожай, 1991. - С. 52-53..
11. Раменский Л.Г, Цаценкин И.Л., Чижиков О.Н., Антипин Н.Л. Экологическая оценка кормовых угодий по растительному покрову. - М.: Сельхозгиз, 1956. - 470 с.
12. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1960. - Т. 9. - С. 289-294.