Малина

Rubus idaeus L.

Морфо-біологічні особливості

Кущ з прямостійними пагонами, вкритими сизуватою поволокою і численними тоненькими темно-червоними шипами. Нижні листки пірчасті, з п'ятьма-сімома листочками, верхні - трійчасті; листочки яйцевидні, загострені, подвійнопірчасті, зісподу тонкобілопов-стисті. Квітки білі, нечисленні, з'являються на верхівках гілочок і в листкових пазухах. Плоди збірні, з соковитих червоних, зрослих між собою кістянок; плоди солодкі, запашні, легко відокремлюються від квітколожа.

Цвіте в травні-червні. Плоди достигають в червні-липні.

Лікувальне значення мають плоди малини (Fructus Rubi idaei), які збирають по мірі дозрівання, а також квітки (Flores Rubi idaei) і листя (Folium Rubi idaei) [2, 4].

Поширення

Євросибірський вид з розірваним ареалом [1]. Розсіяно поширена на Поліссі та в Лісостепу (за винятком Донецького Лісостепу), Розточчі-Опіллі, Карпатах. Майже відсутня в Степу [5, 6].

Еколого-фітоценотичні особливості

Типовими місцезростаннями малини є освітлені старі соснові ліси. На заростаючих лісосіках, вирубках вона може створювати суцільні масиви. В Карпатах підіймається до верхньої межі лісу. Надає перевагу малозатіненим ділянкам, де добре плодоносить. При збільшенні затінення втрачає сировинну цінність і поступово випадає зі складу фітоценозу, залишаючись на ділянках з достатнім освітленням. Малина невибаглива до вологості і багатства грунту, утворює масиви на бідних піщаних грунтах, хоча в сухих борах її популяції пригнічені, а в бори лишайникові вона не заходить.

Врожайність ягід визначається передусім кліматичними умовами року та розміщенням у фітоценозі.

Стан природних ресурсів та їх охорона

Основні запаси сировини зосереджені на території Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької, Тернопільської, Львівської, Хмельницької, екологічно чистих районів Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей.

У межах України доцільно лімітувати заготівлю листя малини, лімітувати ж заготівлю ягід немає потреби.

Використання лікарської сировини

З лікувальною метою використовують плоди малини - для приготування малинового сиропу, який застосовують для поліпшення смаку ліків. Сушені плоди є потогінним, протигарячковим, вітамінним, протипохмільним, болетамувальним, протизапальним, апетитним засобом, що посилює травлення; їх вживають при гострому катарі верхніх дихальних шляхів, нежиті, грипі. Свіжі ягоди мають протицинготні властивості. Протипростудні властивості плодів малини пояснюються наявністю в них саліцилової кислоти [4]. Листки є засобом кровоспинним і кровоочисним, в'яжучим, протизапальним та антитоксичним [3], квітки - протизапальним, противірусним засобом, антитоксичним при укусах отруйних змій та скорпіонів [7].

Література

1. Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР. - М.: ГУГК, 1980. - С. 262.
2. Вісюліна О.Д. Дикоростучі лікарські рослини.- К.: Рад. пік., 1953. - С. 47-49.
3. Кархут В.В. Ліки навколи нас. - К.: Здоров'я, 1978. - С. 194-195.
4. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник. - К.: УРЕ, 1992. - С. 450-451.
5. Мінарченко В.М. Флора лікарських рослин. - Луцьк: Едельвіка, 1996. - 178 с.
6. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1954. - Т. 6. - С. 85-86.
7. Чопик В.И., Дудченко Л.Г., Краснова А.Н. Дикорастущие полезные растения: Справочник. - К.: Наук.думка, 1983. - С. 188-189.