Калина звичайна

Viburnum opulus L.

Морфо-біологічні особливості

Чагарник від 1 до 4 м заввишки. Листки супротивні, широкояйцевидні, п'ятилопатеві, по краю зубчасті. Квітки білі або рожево-білі, зібрані у великі плоскі зонтиковидні суцвіття, в яких крайові квітки великі, до 20 мм у діаметрі, безплідні, серединні - дрібні. Плід - соковита червона кістянка з великою сплющеною кісточкою. Цвіте в травні-червні. Плоди достигають в серпні-вересні [5].

Сировиною для лікарських потреб є кора (Cortex Viburni opuli), зібрана в період сокоруху, плоди (Fructus Viburni opuli), які збирають в серпні-вересні, і квітки (Flores Viburni opuli) [4].

Поширення

Євросибірський вид [1]. Розсіяно зростає переважно в поліських та лісостепових районах, рідше - у лісах Розточчя-Опілля, Карпат, гірського Криму [5, 7], у Степу - зрідка в байрачних лісах, заплавних чагарниках.

Еколого-фітоценотичні особливості

Типовими місцезростаннями калини є сирі та вологі чагарники, заплавні ліси, долини, яри. В природних умовах заростей не утворює, зростає поодиноко, рідше невеликими скупченнями. Надає перевагу добре освітленим ділянкам: узліссям, галявинам; при затіненні зменшується рясність цвітіння та плодоношення. Культивують у парках і садах, створюють плантації для збору плодів.

Стан природних ресурсів та їх охорона

Природні ресурси кори калини звичайної в Україні обмежені. Зменшення ресурсів калини зумовлене головним чином скороченням площі ценоеко-топів, придатних для зростання даного виду під впливом осушення заплав. Лімітовані заготівлі кори допустимі в Правобережному Поліссі, Лісостепу та Карпатах.

Запаси плодів значно більші, ніж кори, і заготівля плодів не завдає шкоди рослинам. Характерною особливістю калини є її здатність давати великий врожай плодів щороку при оптимальних умовах зростання. Попит на плоди калини значною мірою задовольняється за рахунок її культивування в лісництвах та спеціалізованих господарствах.

Вид знаходиться під регіональною охороною на території Дніпропетровської обл.

Використання лікарської сировини

Кору калини застосовують при простудному кашлі, маткових кровотечах, як протиспазматичний, заспокійливий засіб, при гіпертонічній хворобі, алергодерматозах, виразці шлунка, колітах, запорах. Плоди посилюють скорочення серця і збільшують сечовиділення, їх вживають як вітамінний засіб, при пухлинах молочних залоз. Водний настій плодів вживають проти фурункулів, карбункулів та різних висипів на тілі, відвар з насіння - як потогінний засіб і при диспепсії. Настоєм плодів, квіток та листків калини полощуть горло при ангінах і промивають рани [2, 3, 6, 7].

Література

1. Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР. - М.: ГУГК, 1980. - С. 243.
2. Зузук Б.М., Штокало М.Р., Роговсъка Л.Я. Дослідження плодів калини звичайної - перспективного джерела ліпофільних препаратів // Персп. созд. и произв. лекарств, средств в Украине: Тез. докл. - Харьков, 1993. - С. 31-32.
3. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1978. - С. 86-87.
4. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник.- К.: УРЕ, 1992. - С. 450-461.
5. Перевозченко И.И., Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л. Лекарственные растения. - К.: Урожай, 1991. - С. 69-70.
6. Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения, их химический состав, использование. Семейства Caprifoliaceae-Plantaginaceae. - Л.: Наука, 1990. - 328 с.
7. Чопик В.И., Дудченко Л.Г., Краснова А.Н. Дикорастущие полезные растения Украины. - К.: Наук, думка, 1983. - С. 126-127.