Журавлина болотна

Oxycoccus palustris Pers.

Морфо-біологічні особливості

Вічнозелений сланкий кущ з тонкими гонами до 60 см завдовжки. Листки яйцевидні або довгасті, загострені, зісподу сизуваті, короткочерешкові. Квітки з рожево-червонуватими чотирироздільним віночком, на довгих квітконіжках, розміщені по одній-чотири на верхівках торішніх гілочок. Плід - темно-червона куляста ягода. Цвіте в травні-червні. Плоди достигають у вересні.

Лікувальне значення мають ягоди (Fructus Oxycoccus), які збирають з пізньої осені до утворення снігового покриву [2, 5].

Поширення

Журавлина - бореальний циркумполярний вид [10]. В Україні зростає на Західному, рідше Правобережному і Лівобережному Поліссі, зрідка в Прикарпатті, Карпатах. Межа суцільного поширення не переходить південної межі оліготрофних та мезотрофних боліт [7].

Еколого-фітоценотичні особливості

Вид з широкою екологічною амплітудою, зростає на помірно зволожених та обводнених сфагнових болотах [1]. Світлолюбна, хоча добре росте як на відкритих, так і заліснених болотах [8], маловибаглива до багатства грунту і температурних умов, для успішного плодоношення їй необхідна помірно тепла погода в період цвітіння (червень). Зростає в заболочених сосняках, в горах до висоти 1000 м н.р.м. Контагіозний характер розташування заростей журавлини пов'язаний, ймовірно, з забезпеченням світлом і вологою на мікроділянках, а також їх трофністю [3].

Стан природних ресурсів та їх охорона

Запаси журавлини в Україні значні, але, внаслідок інтенсивного осушення боліт, швидко зменшуються [3, 4, 6]. Найвища врожайність відмічена на безлісних неосушених оліготрофних сфагнових болотах (до 70 г/м2), які ще трапляються в Волинській, Рівненській Житомирській та Київській областях. Через радіоактивне забруднення основної зони поширення виду в Україні, сировина підлягає радіологічному контролю.

Там, де збереглися високопродуктивні популяції журавлини, доцільно створити заказники для стеження за динамікою ресурсів і розробки методів їх відтворення.

Вид знаходиться під регіональною охороною на території Чернівецької, Чернігівської та Хмельницької областей.

Використання лікарської сировини

Екстракт ягід вживають як жарознижуючий засіб при малярії та інших захворюваннях. Завдяки вмісту значної кількості вітаміну С ягоди мають протицинготні властивості [2, 9].

Література

1. Баландина Т.П. Клюква четырехлепестная // Биол. фл. Моск. обл. - М., 1993. - С. 78-87.
2. Вісюліна О.Д. Дикоростучі лікарські рослини. - К.: Рад. шк., 1953. - С. 37-38.
3. Гедых В.Б. Влияние осушения болот и рубок ухода на клюквенники (БССР) // Растит. ресурсы. - 1989. - 25, вып. 3. - С. 370-376.
4. Ивашин Д.С., Катина З.Ф., Рыбачук И.З. и др. Справочник по заготовкам лекарственных растений. - К.: Урожай, 1983. - С. 42.
5. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник. - К.: УРЕ, 1992. - С. 166-167.
6. Мякушко В.К., Коновалъчук В.К. Влияние антропогенных факторов на клюквенники Украинского Полесья и пути их сохранения // Охр. и рационал. исп. генофонда древес, пород и недревес, растит, леса: Тез. докл. - Каунас: Гирионис, 1985. - С. 44.
7. Козьяков С.Л., Козьяков А.С. Распространение и запасы Oxycoccus palustris Pers. на Украине // Растит, ресурсы. - 1985. - 21, вып. 4. - С. 432-437.
8. Коновалъчук В.К. Клюква болотная в Волынском Полесье // Сб. науч. тр. УСХА "Экологич. и фитоценотич. исслед. дикораст. фл. Укр. Полесья", 1985. - С. 44-47.
9. Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения, их химический состав, использование. Семейства Paeoniaceae-Thymelaeaceae. - Л.: Наука, 1986. - 336 с.
10. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1957. - Т. 8. - С. 66-69.