Вовчуг польовий

Ononis arvensis L.

Морфо-біологічні особливості

Багаторічна трав'яниста рослина 30-85 см заввишки з дерев'янистим стрижневим коренем. Стебла прямостійкі, рідше висхідні, галузисті. Листки почергові, черешкові, нижні та середні трійчасті, верхні прості; листочки овальні або видовжено-еліптичні, гострозубчасті, залозисто-опушені, клейкі; прилистки широкояйцевидні зубчасті. Квітки розміщені по одній-дві в пазухах листків, на коротких квітконіжках, на верхівках гілок утворюють густі колосовидні суцвіття; чашечка дзвониковидна, розсічена на п'ять частин; віночок метеликоподібний, рожево-білий, блідо-рожевий або майже білий. Плід - біб з двома-чотирма темно-коричневим насінинами, широкояйцевид-ний, залозисто-опушений, здутий. Насіння кулясте або злегка нирковидне. Цвіте в червні-серпні. Плоди достигають у серпні-жовтні.

Сировина - корінь вовчуга (Radix Ononidis), збирають (викопують) восени, у вересні-жовтні.

Поширення

Євразійський вид. Трапляється на Поліссі, в Закарпатті, Карпатах, рідше - у лісостепових та степових районах [6, 7]. Основний сировинний регіон охоплює Карпати, Лісостеп та Лівобережний Степ [3].

Еколого-фітоценотичні особливості

Вовчуг польовий зростає на заплавних та суходільних луках, у заростях чагарників на лісових галявинах, перелогах та по узбіччях доріг [2, 4]. Відзначається екологічною пластичністю: витримує підтоплення до 20-25 діб, а також короткочасну посуху. При культивуванні краще росте на чорноземних, сірих та наносних заплавних грунтах легкого чи середнього механічного складу [2].

Стан природних ресурсів та їх охорона

У природних умовах утворює масиви на порушених землях, на луках уздовж річкових долин. Основним лімітуючим фактором є ступінь експлуатаційного навантаження на таких ділянках (використання під пасовища, сінокіс та ін.). Максимальна щільність запасу сировини в природних умовах становить 3,5 ц/га при урожайності в культурі 5-15 ц/га [5]. Запаси сировини достатні для задоволення потреб фарміндустрії, хоча в природі корені вовчуга значно здерев'янілі, що ускладнює їх переробку. Тому останнім часом попит на сировину задовольняється переважно за рахунок культури [1].

Використання лікарської сировини

Настій та відвар коренів вовчуга має сечогінну, кровоспинну та послаблюючу дію, знижує ламкість капілярів [8]. Використовують при геморої, кровотечах гемороїдальних вузлів, при подагрі, епілепсії, набряках, циститі, сечокам'яній та жовчнокам'яній хворобах, як потогінний, тонізуючий засіб; зовнішньо - при екземі та псоріазі.

Література

1. Горбань А.Т., Марченко Н.И., Куценко Н.И. Новые сорта стальника и бессмертника песча-
ного - источник увеличения сырья // Персп. созд. и произв. лекарств, средств в Украине: Тез.докл. Харьков, 1993. - С. 16-17.
2. Коломиец Н.И. Введение в культуру и возделывание стальника полевого в Лесостепи Украины: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук. - М., 1972. - 34 с.
3. Мінарчєнко В.М. Флора лікарських рослин. - Луцьк: Едельвіка, 1996. - 178 с.
4. Перєвозченко И.И., Завєруха Б.В., Андриенко Т.Л. Лекарственные растения. - К.: Урожай, 1991. - С. 157-158.
5. Сикура И.И., Антонюк Н.Е., Цироженко А.А. и др. Интродуцированные лекарственные растения. - К.: Наук.думка, 1983. - С. 127-128.
6. Чопик В.И., Дудченко Л.Г., Краснова А.Н. Дикорастущие полезные растения Украины. - К.: Наук, думка, 1983. - С. 301.
7. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1954. - Т.4. - С. 351-353.
8. Шупінська М.Д., Карпович В.Н. Фармакогнозія. - К.: Здоров'я, 1964. - С. 204-205.