Буркун лікарський

Melilotus officinalis (L.) PalL)

Морфо-біологічні особливості

Дворічна рослина зі стрижневим розгалуженим коренем та прямим стеблом 50-250 см заввишки. Листки чергові, трійчасті, черешкові з ланцетовидними загостреними прилистками. Квітки жовті, зібрані в пазушних багатоквіткових китицях 5-15 см довжиною. Плід - одно-двонасінний біб, насіння овальне, жовте, гладеньке або дрібнобугристе. Цвіте в червні-серпні (спостерігається повторне цвітіння восени), плоди достигають у серпні-вересні [6, 7].

З лікувальною метою використовують облиснені пагони з суцвіттями (Herba meliloti), які збирають в період цвітіння.

Поширення

Євразійський вид. Трапляється по всій території України, але здебільшого в лісостепових та степових районах [3, 5].

Еколого-фітоценотичні особливості

Буркун - нестійкий апофіт [4]. Мезоксерофітна, посухо- і холодостійка рослина. Добре зростає на чорноземах, каштанових, дерново-підзолистих та сірих лісових грунтах, але може також зростати і на малогумусних кам'янистих, суглинистих, піщаних грунтах. Погано переносить надмірне зволоження [1]. Трапляється розсіяно, частіше на порушених ділянках, суходільних і сухих луках. Розсіяно зростає в степах, світлих лісах, на лісових галявинах, сухих схилах балок і ярів. Часто відмічений у лісосмугах, на засмічених ділянках, при дорогах, на полях серед зернових культур [2].

Стан природних ресурсів та їх охорона

Сировинні ресурси буркуну лікарського в Україні великі, повністю достатні для задоволення попиту. Біологічний запас сировини в цілому становить більше 200 т. Основний сировинний регіон охоплює Лісостеп та північні степові райони. Вид не потребує суворого лімітування обсягів заготівлі сировини.

Не допускається збір сировини буркуну на узбіччях доріг, забруднених промисловими викидами територіях, поблизу сільськогосподарських угідь, де застосовуються пестициди.

Використання лікарської сировини

Біологічно активні речовини буркуну лікарського пригнічують центральну нервову систему, мають протисудомну та наркотичну дію. Настій трави застосовують при неврастенії, стенокардії, безсонні, мігрені, клімактеричних розладах. Буркун використовують для лікування ревматизму. Біологічно активні речовини рослини отруйні, тому використовувати її слід обережно [5].

Література

1. Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР. - М. ГУГК, 1980. - С. 230.
2. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1978. - С. 42-43.
3. Мінарченко В.М. Флора лікарських рослин. - Луцьк: Едельвіка, 1996. - 178 с.
4. Никитин В.В. Сорные растения СССР. - Л.: Наука, 1983. - С. 235.
5. Перевозченко И.И., Заверуха Б.В., Андриенко 7\Л. Лекарственные растения. - К.: Урожай, 1991. - С. 47- 48.
6. Чопик В.И., Дудченко Л.Г., Краснова А.Л. Дикорастущие полезные растения Украины. - К.; Наук, думка, 1983. - С. 91-92.
7. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1954. - Т. 6. - С. 375-376.