Астрагал шерстистоквітковий

Astragalus dasyanthus Pall.

Морфо-біологічні особливості

Трав'янистий багаторічник з укороченими міжвузлями заввишки 10-30 см. Корінь стрижневий, товстий, малогалузистий. Листки непарноперистоскладні, короткочерешкові, 10-12 см довжиною, з 13-18 пар довгастояйцевидних чи еліптичних листочків. У природі представлений двома формами: коротко- і довгостебловою, з яких частіше трапляється перша. Суцвіття щільне, головчасте, 6-20-квіткове, довжиною 3-6 см; віночок яскраво-жовтий. Боби 10-12 мм завдовжки. Насіння нечисленне, коричневе, ниркоподібне, сплющене. Перше цвітіння триває з травня до липня, в другій половині липня настає друге цвітіння, яке триває до вересня.

Лікарська сировина - трава астрагалу (Herba Astragali dasyanthus), зібрана під час цвітіння.

Вид занесений до Червоної книги України [6], Європейського Червоного списку (1991, цит. за [6]), Червоного списку IUCN (1997) [8], збирання в природних місцезростаннях заборонене.

Поширення

Панонсько-причорноморсько-каспійський вид [1]. Фрагментарно поширений у лісостепових та степових зонах України [4]. Частіше трапляється на території Київської, Полтавської, Черкаської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Запорізької областей [2].

Еколого-фітоценотичні особливості

Астрагал зростає на відкритих ділянках степу, остепнених схилах балок та річкових долин різної експозиції, серед розріджених степових чагарників, інколи - на остепнених узліссях та галявинах байрачних лісів. Трапляється у складі лучно-степових, степових та петрофітно-степових ценозів [2, 6].

Розріджені зарості на еродованих схилах в степу локалізовані, як правило, у верхній частині схилів північно-східної, східної і південної експозицій. В північній частині лісостепових районів популяції А dasyanthus частіше займають схили південної експозиції. Надає перевагу багатим гумусом грунтам, невибагливий до зволоження.

Популяції астрагалу характеризуються невисокою чисельністю і щільністю (одна-дві особини на 10 м2); при відсутності антропогенного навантаження цвіте і плодоносить добре, хоча насіннєве поновлення слабке внаслідок масового пошкодження плодів шкідниками.

Астрагал має міцний стрижневий корінь, що формується з першого року життя. Худоба пошкоджує бруньки відновлення, які знаходяться на поверхні грунту чи у верхньому шарі, витоптуючи їх. Щільний грунт частково захищає бруньки відновлення, а завдяки потужним кореням рослини здатні відновлюватися після усунення навантаження. Через тиждень-два після припинення використання ділянки, в астрагалу відростають нові пагони, рослини цвітуть і плодоносять, причому цвітіння і плодоношення можливе упродовж всього літа. Антропогенне навантаження популяції можуть витримувати досить довго за рахунок глибокого залягання коренів, однак при цьому життєвість рослин погіршується.

Стан природних ресурсів та їх охорона

По всьому ареалу в Україні А. dasyanthus не має високої сировинної цінності. Тривалий час може зростати на ділянках, які використовуються під сінокіс. В умовах пасовищного навантаження популяції виду пригнічуються залежно від інтенсивності пасовищного навантаження. Вид характеризується помірною адаптивною здатністю в умовах антропогенного навантаження, мінімальним насіннєвим поновленням. Площа заростей на маловикористовуваних землях іноді сягає 2-3 га. На таких ділянках доцільно проводити науковий моніторинг популяцій.

Вид рідкісний, потребує вивчення шляхів збагачення популяцій та сировинних запасів у природних умовах зростання.

В культурі урожай надземної маси астрагалу значно вищий, ніж у природі, особливо у довгостеблової форми [3]. На даний час в Україні на сировину астрагал не культивується.

Використання лікарської сировини

Надземна частина астрагалу містить біологічно активні речовини, які мають заспокійливу, кардіотонічну, гіпотензивну та сечогінну дію, а також гепатопротекторні та антиоксидантні властивості. Настойку використовують при гіпертонічній хворобі, хронічній серцево-судинній недостатності, стенокардії, гострому і хронічному нефриті, при набряках. Листки (настій) використовують при токсикозах вагітних, ускладнених гіпертонічною хворобою та серцево-судинною недостатністю [5, 7]. Кумулятивний ефект при вживанні препаратів астрагалу відсутній.

Література

1. Заверуха Б.В., Андриенко ТЛ., Протпопопова В.В. Охраняемые растения Украины. - К.: Наук, думка, 1983. - С. 43-45.
2. Ивашин Д.С, Катана З.Ф., Рыбачук И.З. и др. Справочник по заготовкам лекарственных растений. - К.: Урожай, 1983. - С. 55-56.
3. Мирза М.В. Поширення астрагалу шерстистоквіткового {Astragalus dasyanthus Pall.) // Укр. ботан. журн. - 1971. - 43, №6. - С. 718 -720.
4. Мирза М.В., Дубовик О.М. Філогенетичне і практичне значення поліморфізму Astragalus dasyanthus Pall. // Укр. ботан. журн. - 1979. - 36, №4. - С. 308-312.
5. Растительные ресурсы России и сопредельных государств: Ч. І – семейства Lycopodiaceae-Ephedraceae; ч. II - дополнения к 1-7-му томам. - С.-Пб.: Мир и семья-95, 1996. - С. 215.
6. Червона книга України. Рослинний світ. - К.: УЕ, 1996. - С. 142.
7. Чопик ВЯ., Дудченко Л.Г., Краснова А.Я. Дикорастущие полезные растения Украины. - К.: Наук, думка, 1983. - С. 17.
8. Wallter tf.S., HJ.Gillett (eds.). 1997 IUCN Red List of Threatened Plants, Complited by the World Conservation Monitoring Centre. IUCN - The World Coservation Union, Gland, Switzerland and Cambridge, UK, 1998. - ixiv+862 pp.