Суниці лісові

Fragaria vesca L.

Морфо-біологічні особливості

Багаторічна трав'яниста рослина 5-30 см заввишки. Буре кореневище горизонтальне або скісне з довгими повзучими пагонами. Стебло пряме, волохате. Листки трійчасті, прикореневі, з трьома сидячими овальноромбічними великозубчастими листочками, темно-зелені, зверху майже голі, знизу сизувато-зелені, пухнасті. Суцвіття щитковидні, квітки двостатеві, сидять на довгих квітконіжках, пухнастих від притиснутих до стебла волосків, пелюстки квіток білі. Цвітуть у травні-червні. Плоди - численні сухі зернятка на ягоді, які дозрівають у червні-липні [8].

З лікувальною метою використовують свіжі й сушені плоди (Fructus Fragariae vescae) і сушене листя (Folium Fragariae vescae). Листя заготовляють в період цвітіння рослини [7].

Поширення

Суниці лісові - євразійський вид [5]. Поширений на більшій частині України, але нерівномірно [6], досить рясно - в Закарпатті, Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, на Поліссі, а також на півночі лісостепових районів, в Степу - зрідка [2].

Південна межа масового поширення проходить через Умань, Кременчук, Полтаву, Лозову, Донецьк, Луганськ [3].

Еколого-фітоценотичні особливості

Вид часто утворює розріджені зарості в зріджених лісах та серед чагарників, на узліссях і галявинах. У степовій зоні іноді трапляється на схилах балок та річкових долин, колись покритих лісами. На лісосіках на Поліссі формує зарості на десятках і навіть сотнях гектарів. Рослина невибаглива до вологості та багатства грунтів.

Стан природних ресурсів та їх охорона

Запаси сировини в Україні великі [6]. Сировинні запаси, достатні для заготівлі плодів та листя, є в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Тернопільській, Львівській, на півночі Хмельницької, а також у Волинській, Рівненській, Київській, Житомирській, Чернігівській, Сумській областях. Заготівля листків суниці має лімітуватися.

Використання лікарської сировини

Листя вживають при недокрів'ї, ревматизмі, токсичних гепатитах, воно має в'яжучу (при проносах) та глистогінну дію. Відвар плодів вживають як потогінний, вітамінний засіб (чай з плодів і листків); настій з листків - іноді і як сечогінний засіб. Відвар кореневищ суниці з коренями, листків і плодів є потогінним і слабким сечогінним засобом [9]. Крім того, плоди суниці споживають у свіжому вигляді як дієтичне харчування при подагрі, атеросклерозі, гіпертонії, артриті, виразковій хворобі шлунка, хворобах селезінки, каменях у печінці та нирках [1, 4].

Література

1. Вісюліна О.Д. Дикоростучі лікарські рослини. - К.: Рад. шк., 1953. - С. 69-72.
2. Ивашин Д.С, Катина З.Ф., Рыбачук И.З. и др. Справочник по заготовкам лекарственных растений. - К.: Урожай, 1983. - С. 115-117.
3. Катіна З.Ф., Івашин Д.С., Анісімова М.Л. Дикоростучі лікарські рослини УРСР. - К., 1965. - С. 222-224.
4. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1978. - С. 163-164.
5. Клоков М.В. Псаммофильные флористические комплексы на территории УССР (опыт анализа псаммофитона) // Нов. системат. высш. и низш. раст. - К.: Наук, думка, 1979. - С. 90-150.
6. Козъяков С.Н. Изучение запасов лекарственного сырья земляники лесной // Тез. докл. I Респ. конф. по мед. ботан. - К.: Наук, думка, 1984. - С. 35-36.
7. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник. - К.: УРЕ, 1992. - С. 406.
8. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1954. - Т. 6. - С. 95-96.
9. Чопик В.И., Дудченко Л.Г., Краснова А.Н. Дикорастущие полезные растения Украины: Справочник. - К.: Наук, думка, 1983. - С. 110-112.