Родовик лікарський

Sanquisorba officinalis L.

Морфо-біологічні особливості

Багаторічна трав'яниста рослина з товстим здерев'янілим горизонтальним кореневищем та численними тонкими коренями. Стебла пря-мостійні, галузисті у верхній частині, 40-120 см заввишки. Листки непарноперисті, з еліптичних сегментів, голі, нижні довгочерешкові, верхні - сидячі. Квітки темно-червоні, двостатеві з чотирма тичинками, зібрані в суцвіття - яйцевидні або овальні головки 1,5-4,0 см довжиною. Плід - горішок у затверділому чотиригранному квітколожі [3, 6].

Сировиною є кореневище і корінь родовика (Rhizoma et radix Sanguisorbae), а також надземна частина (Herba Sanguisorbae) [4]. Заготовляють корені у серпні-вересні, коли надземні частини рослини починають відмирати [8]; траву - під час цвітіння.

Поширення

Циркумполярний вид [9]. У північній та західній частинах України є звичайним, у Степу та Криму трапляється зрідка [5]. Межа масового поширення проходить через північні райони Вінницької, Черкаської, Полтавської, та Харківської областей.

Еколого-фітоценотичні особливості

Родовик лікарський - мезофіт чи ксеромезофіт. Ступінь зволоження грунту в місцях зростання родовика відповідає зволоженню свіжих лук. Посухостійкість виду, його здатність зростати при різній вологості пояснюються наявністю у дорослих особин глибоко розміщених (до 200 см) товстих коренів. Рослини витримують підтоплення до 20 діб [7]. Мезотроф, зростає на вологих (заплавних) луках, по берегах річок та водойм, серед чагарників, на узліссях березових та мішаних лісів, трав'янистих схилах [1, 2, 5].

Слабкий конкурент по відношенню до дернових злаків, однак рясність зберігає (за рахунок розростання кореневищ) тривалий час (більше 10 років).

Стан природних ресурсів та їх охорона

Родовик зростає переважно розсіяно, на слабопорушених ділянках заплав з короткочасним підтопленням. Утворює розріджені зарості, де щільність запасу коливається в межах 200 г/м2 при переважаючій 11,5 г/м2.

Максимальний врожай кореневищ становить 75 кг/га. Вага кореневища одного екземпляра досягає в середньому 9 г, при максимальній 75 г.

Родовик лікарський введений в культуру, однак кореневища наростають досить повільно, тому закладання його плантацій є економічно невигідним.

Потенційний сировинний регіон охоплює Івано-Франківську, Закарпатську, Чернівецьку, Львівську, Волинську, Рівненську, Житомирську, Київську, Чернігівську, Сумську, Хмельницьку, північні райони Черкаської, Вінницької та Харківської областей, де можлива заготівля сировини. Природні запаси кореневищ обмежені, вид потребує детальної оцінки ресурсів та суворого лімітування обсягів заготівлі.

Перебуває під регіональною охороною в Дніпропетровській та Полтавській областях.

Використання лікарської сировини

Внутрішньо вживають відвар кореневищ та коренів родовика як в'яжучий, кровоспинний, протизапальний та бактерицидний засіб при маткових, кишкових та легеневих кровотечах, геморої, проносі, лямбліозному холециститі, гострому ентероколіті, дизентерії; зовнішньо - при запаленні порожнини рота, трихомонадному кольпіті, гнійних ранах, пролежнях [1, 5].

Література

1. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. - Донецк: Донбасс, 1968. - С. 111-113.
2. Зинченко Т.В., Cmaxue И.В., Мякушко Т.Я. и др. Лекарственные растения в гастроэнтерологии. - К.: Наук, думка, 1990. - С. 83-84.
3. Ермакова И.М., Зайцева ТА. Кровохлебка лекарственная // Биол. фл. Моск. обл. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1993. - С. 39-70.
4. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник. - К.: УРЕ, 1992. - С. 983.
5. Перевозченко И.И., Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л. Лекарственные растения. - К.: Урожай, 1991. - С. 84-85.
6. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1954. - Т. 6. - С. 172-173.
7. Хозяинова Н.В. Морфолого-биологические особенности Sanguisorba officinalis L. (Rosaceae): Автореф. дис. ... канд. биол. наук. - М., 1989. - 18 с.
8. Шупінська М.Д., Карпович В.Н. Фармакогнозія. - К.: Здоров'я, 1964. - С. 214-216.
9. Nordbdrg G. Studies in Sanguisorba officinalis L. // Botan. Notis. - 1963. - 116, №2. - Р. 267-288.