Перстач прямостоячий, калган

Potentilla erecta (L.) Raeusch.

Морфо-біологічні особливості

Багаторічна трав'яниста рослина до 25 см заввишки. Кореневище коротке, нерівномірно потовщене, циліндричне, здерев'яніле, ззовні темно-буре, на зламі червонувате. У сприятливих умовах кореневище може досягати до 8 см у діаметрі. Стебло розгалужене, прикореневі листки трійчасті або п'ятірні на довгих черешках, стеблові - трійчасті, сидячі, з двома прилистками. Квітки золотисто-жовті, на досить довгих квітконіжках, віночок чотирипелюстковий. Плід - багато-горішок, горішки нирковидні, світло-коричневі. Цвіте з травня по вересень [14].

Сировиною є кореневища (Rhizoma Tormentillae), які викопують у вересні-жовтні або квітні-травні [13].

Поширення

Ареал євразійський [4], зростає калган на більшій частині території України, крім Криму; на Поліссі та в Лісостепу трапляється часто, в Степу - тільки по долинах річок [6, 10, 11]. Межа масового поширення проходить південніше м. Чернівці, через Черкаси та Харків [14].

Еколого-фітоценотичні особливості

Конкурентно слабкий вид з широкою еколого-ценотичною амплітудою, геліофіт, помірний сціофіт, слабкий ацидофіл, мезотроф і гігромезофіт [1, 7]. Фітоценотичний оптимум - луки і галявини лісів з оліготрофним заболочуванням, де продукція і урожайність кореневищ є максимальними [7]. Мало-вибагливий до багатства грунту (від бідних до небагатих мезотрофних): може зростати на піщаних грунтах у сосняках, на торфових болотах, на грунтах з рН 4,0-7,0 [1]. У Карпатах підіймається вище 1000 м н.р.м.

Калган проявляє вибіркову вибагливість до вологості: зростає на вологих, навіть перезволожених лісових галявинах, узліссях, вирубках, зволожених трав'янистих ділянках, схилах, луках, по берегах річок, що заростають, та заболочених річкових терасах [5, 12, 15], однак надає перевагу відкритим сируватим ділянкам, де формуються зрілі популяції з найвищими показниками життєвості [2]. Поліпшення освітленості на надмірно зволожених ділянках прискорює темпи росту перстачу та підвищує вміст дубильних речовин у кореневищах [13].

Значних за площею масивів калган не утворює, частіше зростає фрагментарно або розсіяно. Продуктивність підземних органів у природних умовах обмежена. Найвищою продукція кореневищ є в популяціях, в яких середній вік особин не перевищує 6 років [7].

Стан природних ресурсів та їх охорона

Сировинний ареал калгану охоплює Полісся та Карпати [9]. Він не утворює типових високопродуктивних масивів, придатних для заготівлі сировини. Фрагментарний характер зростання ускладнює організацію заготівлі. Запаси сировини в Україні обмежені, близько 40% ресурсів знаходяться на забрудненій радіонуклідами території [8]. Можливе вирощування в культурі [3]. Заготівля калгану в природних локалітетах підлягає суворому контролю.

Перстач прямостоячий (калган) знаходиться під регіональною охороною на території Полтавської, Дніпропетровської, Донецької та Луганської областей.

Використання лікарської сировини

Калган має в'яжучу, тонізуючу, протизапальну, протимікробну та кровоспинну дію. Відвар застосовують при гастроентероколітах, проносах, шлункових, кишкових та гемороїдальних кровотечах, недокрів'ї; зовнішньо - при пародонтозі, а також при стоматитах, гінгвітах, ангінах, ранах, виразках, опіках, захворюваннях шкіри [2, 6, 12]. Кореневища входять до складу шлункових та в'яжучих зборів. Надземну частину рослини в народній медицині використовують у вигляді настою, як антигельмінтний та діуретичний засіб.

Література

1. Вайчюнене Я.Л. Лапчатка прямостоячая в лесных сообществах юго-восточной части Литовской ССР // Охр. и рационал. использ. генофонда древес, пород и недревес, растит, леса: Тез. докл. - Каунас: Гирионис, 1985. - С. 15.
2. Василъченко Т.И. Возрастной состав ценопопуляций лапчатки прямостоячей на усыхающих сфагновых болотах // Растит, ресурсы. -- 1981. - 17, вып. 2. - С. 190-193.
3. Васфилова Е.С., Иванова Г.Л. Опыт выращивания Potentilla erecta (L.) Raeusch. на Среднем Урале // Растит, ресурсы. - 1989. - 25, вып. 1. - С. 67-73.
4. Зиман С.М., М'якушко Т.Я. Життєві форми роду Potentilla L. у флорі України // Укр. ботан. журн. - 1987. - 44, №5. - С. 58-62.
5. Зинченко Т.В., Стахив И.В., Мякушко Т.Я. и др. Лекарственные растения в гастроэнтерологии. - К.: Наук, думка, 1990. - С. 88-89.
6. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1978. - С.130-131.
7. Крылова И.Л., Капорова В.И. Урожайность корневищ Potentilla erecta (L.) Raeusch. в природных сообществах Европейской части СССР и экспресс-методы ее определения // Растит, ресурсы - 1989. - 25, вып. 3. - С. 339-348.
8. Мінарченко В.М. Дикорослі лікарські рослини: Нац. доп. про стан навкол. природ. середовища в Україні // Рідна природа. - 1994. - №4-5. - С. 48-49.
9. Мінарченко В.М. Флора лікарських рослин. - Луцьк: Едельвіка, 1996. - 178 с.
10. Мякушко Т.Л., Зинченко Т.В. Определитель лекарственных растений Украины. - К.: Наук.думка, 1982. - С. 64.
11. Перевозченко И.И., Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л. Лекарственные растения. - К.: Урожай, 1991. - С. 91-92.
12. Тихонова В.Л. Лапчатка прямостоячая // Биол. фл. Моск. обл. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974. - С. 67-77.
13. Шупінська М.Д., Карпович В.Н. Фармакогнозія. - К.: Здоров'я, 1964. - С. 214.
14. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1954. - Т. 6. - С. 141-142.
15. Царик Й.В. Зміни параметрів популяції Potentilla erecta (L.) Raeusch. за градієнтом вологості субстрату // Укр. ботан. журн. - 1998. - 55, №1. - С. 33-37.