Сучасний стан

Стан, використання та охорони природних ресурсів у цілому і рослинних ресурсів, зокрема, є одним з головних показників рівня розвитку держави. Україна володіє унікальними природними рослинними ресурсами, однак на порядку денному все гостріше постає питання збалансування використання та відтворення їх природного потенціалу.

Спонтанна флора судинних рослин України налічує понад 5 тис. видів більше 1 тис. з яких мають ті чи інші лікувальні властивості і використовуються в народній та офіційній медицині. Фарміндустрія та практична медицина України до розпаду СРСР використовувала 170 видів дикорослих лікарських рослин, нині кількість офіційно зареєстрованих в Україні видів лікарських рослин природної флори суттєво зменшилась але народна медицина використовує практично всі види рослин, що мають визнану лікувальну дію.

Тривале безконтрольне використання природних ресурсів багатьох цінних лікарських рослин, інтенсифікація господарювання на територіях з наявністю лікарських рослин, несприятлива екологічна ситуація в зоні з високим ресурсним потенціалом після аварії на ЧАЕС, непродумане осушення заплав, особливо в лісових районах, призвели до катастрофічного зменшення природних ресурсів багатьох видів флори України, розвитку тенденції до скорочення сировинного ареалу більшості цінних видів, виснаження популяцій вузьколокальних видів і, як наслідок, перехід їх до розряду рідкісних.

Сучасна державна стратегія у сфері охорони та використання природних рослинних ресурсів в Україні стверджує необхідність переходу на принципово новий шлях сталого використання та охорони природних ресурсів у цілому і рослинних зокрема.

Основою законодавчої бази у цій галузі є Конституція України, Закони України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд України", "Про рослинний світ", Лісовий та Земельний кодекси України, Кодекс України про надра, Положення про Червону книгу України та ціла низка підзаконних актів, виданих Урядом в розвиток окремих положень цих законів. Наявні нормативно-правові акти реалізуються через певні механізми, які є елементами загальної стратегії збалансованого використання і охорони природних ресурсів.

Стратегія охорони національних фіторесурсів в Україні базується на дослідженні стану, динаміки ресурсів основних сировинних видів в умовах трансформації природних угруповань в різних регіонах нашої держави, аналізі використання цих ресурсів та удосконаленні системи державного контролю за використанням та охороною фіторесурсів, розробці наукових засад їх використання і відтворення.

В період становлення нормативно-правового регулювання використання національних фіторесурсів при їх використанні слід дотримуватись Правил використання та охорони лікарських рослин України, основні положення яких наведено нижче.